Увечері в понеділок, 14 вересня, президент США Дональд Трамп у своїй соцмережі TruthSocial заявив, що «Україна погодилася не бити по об'єктах російської енергетики. Росія погодилася зробити так само». Заява прозвучала несподівано і без якихось попередніх підтверджень зі сторони Києва чи Москви. Вже в день публікації пост спровокував зростання індексу Мосбіржі більш ніж на 3,6%, що, за даними російських ЗМІ, стало першою ринковою реакцією на слова американського лідера.

Дві версії: абстрактний діалог чи передвиборча спекуляція

Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко в коментарі РБК-Україна назвав заяву Трампа поспішною і запропонував дві основні версії її появи. Перша, за його оцінкою, більш імовірна: між сторонами існувала абстрактна ідея або пропозиція, на яку послідував такий же абстрактно-позитивний відповідь у дусі формулювання Зеленського — «ми готові, якщо інша сторона буде виконувати». Однак конкретні параметри — обсяг, перелік об'єктів, механізми контролю — узгодженими не були. Друга версія пов'язана з наближеними проміжними виборами до Конгресу США, де республіканці можуть зіткнутися з серйозними проблемами на тлі рекордних цін на дизельне паливо. Трамп, за словами Фесенка, намагається відтворити ефект, який його попередні заяви про перемир'я з Іраном справляли на нафтові котирування.

Трамп живе в паралельній реальності

«Я будь-яку заяву Трампа сприймаю дуже стримано. Не треба сприймати його як істину в останній інстанції, що все вже узгоджено, все зроблено. Трамп живе в паралельній реальності і може говорити про те, чого немає», — наголосив Фесенко. За його словами, із поста в TruthSocial незрозуміло, хто, з ким і як обговорював ці нібито домовленості. Експерт підкреслює, що на даний момент підтверджень наявності реальних домовленостей між Києвом і Москвою не існує, а йдеться скоріше про роботу з внутрішньою американською аудиторією.

Суперечливі дані

З одного боку, Трамп публічно стверджує, що обидві сторони вже узгодили режим припинення ударів по енергооб'єктах, і цей тезис підкріплюється ринковою реакцією — зростанням індексу Мосбіржі. З іншого боку, ні українська, ні російська сторони не підтвердили наявність такої угоди. Фесенко прямо вказує, що «підтверджень наявності домовленостей на даний момент немає» і що заява має характер політичного піару. Таким чином, між риторикою Білого дому та фактичною переговорною реальністю існує значний розрив, який жодна зі сторін публічно не коментувала.

Урок весни: як руйнувалося попереднє енергетичне перемир'я

Фесенко нагадав, що аналогічна спроба досягти енергетичного перемир'я робилася адміністрацією США на весні минулого року. Тоді Вашингтон вів переговори окремо з Росією і окремо з Україною, без узгодженого документа. Формально сторони ніби домовилися, однак в підсумку все зруйнувалося: росіяни відмовилися виконувати зобов'язання. Політолог попереджає, що зараз може повторитися схожа історія, а без конкретних домовленостей щодо конкретних об'єктів будь-які порушення неминучі. «Вони заради Трампа можуть імітувати певне припинення вогню, а потім звинувачуватимуть українську сторону», — зазначив він, додавши, що такий сценарій «в стилі Путіна».

Ринок реагує раніше дипломатів

Попри відсутність підтверджень, фінансовий ринок відреагував на слова Трампа миттєво: індекс Мосбіржі зріс більш ніж на 3,6%. Фесенко пояснює це тим, що Трамп розраховує на ефект, аналогічний тому, який його заяви про припинення вогню з Іраном справляли на глобальні нафтові котирування. «Для нього важливо оголосити про це ще до досягнення угоди, тому що він сподівається на зниження цін на дизель у США», — пояснив експерт. За його оцінкою, реальність і тривалість можливого перемир'я Трампа не цікавлять — головне, щоб заява справила позитивний вплив на внутрішню ситуацію в США до виборів до Конгресу.