Після заяви Вашингтона про можливу домовленість про перемир'я в енергетиці позиція Києва звучить стримано: Україна готова до взаємних обмежень ударів, але вимагає від партнерів конкретного механізму, який гарантував би дотримання умов з боку Росії. Про це, за повідомленням РБК-Україна, заявив президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі, коментуючи обговорювану на дипломатичному рівні ідею «енергетичного перемир'я».

Що пропонує Київ: захист критичної інфраструктури

За словами глави держави, Україна запропонувала партнерам забезпечити домовленість з Росією, яка дозволить зупинити знищення критичної інфраструктури. Під захистом, зокрема, мають опинитися енергетика, продовольство та інші сфери, необхідні для забезпечення базових потреб населення. Зеленський підкреслив, що російські війська щодня атакують українські об'єкти енергетики, портову інфраструктуру та логістику, а серед цілей також опиняються склади з продовольством та фармацевтикою.

Умова взаємності та довгостроковості

«Якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по нашому електрицтву, іншим нашим енергетичним об'єктам, критичній інфраструктурі, русі продовольства, то ми, звичайно, готові забезпечити відповідну відсутність наших ударів», — заявив президент. Він підкреслив, що домовленість має бути надійною та довгостроковою і справді впливати на життя людей: Київ не хоче, щоб пауза в ударах діяла лише певний час, після чого Росія повернеться до атак. «Війну треба закінчувати. І деескалаційний крок щодо критичної інфраструктури може бути першим кроком до миру», — додав Зеленський.

Хронологія: від зернового компромісу до зустрічі в Нью-Йорку

Тема можливого енергетичного перемир'я обговорюється вже не перший день. 8 вересня Зеленський заявив про готовність шукати компроміс з РФ з питань енергетики та зерна. В той самий день поінформоване джерело повідомило, що сторони можуть домовитися про обмежене зимове перемир'я, зокрема про взаємне припинення ударів по енергетичних об'єктах. За даними співрозмовника, після візитів до Москви спецпредставників президента США Стива Віткоффа та Джареда Кушнера в Кремлі з'явилось більше можливостей для дипломатичного врегулювання. 14 вересня Зеленський заявив, що наміряється обговорити з Дональдом Трампом можливість енергетичного та морського перемир'я під час потенційної зустрічі в Нью-Йорку 21–23 вересня, і додав, що якщо Путін не погодиться на повне припинення вогню, Україна наполягатиме щонайменше на частковому перемир'ї з енергетики та зерна.

Суперечливі дані

Тут версії сторін помітно розходяться. З одного боку, президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито вже погодилися не наносити ударів по енергетичних об'єктах: за його словами, Київ погодився не атакувати російську енергетику, а Москва — українську. З іншого боку, Зеленський у своєму зверненні говорить не про досягнуту угоду, а про очікування «конкретики» від партнерів щодо механізму забезпечення виконання Росією зобов'язань. Тобто Вашингтон публічно констатує факт домовленості, тоді як Київ формулює позицію як готовність до кроку за наявності гарантії контролю. Ця різниця в статусі — «вже узгоджено» проти «очікується механізм» — є ключовим суперечливим моментом у публічній риториці сторін на поточний момент.

Ризик використання паузи Москвою

Окремо Зеленський попередили від сценарію, при якому Москва використовує домовленість для отримання тимчасового послаблення напруженості навколо проблем із бензином та дизельним паливом після проведення своїх «виборів». Саме тому, за його словами, для Києва принципово важливо, щоб у партнерів був не декларативний, а робочий механізм контролю. Таким чином, на тлі заяв Трампа про досягнуту згоду Київ фактично ставить умову: без інструменту забезпечення виконання з боку Росії енергетичне перемир'я не буде визнане достатнім кроком до миру.