Україна на рівні ООН знову зафіксувала свою позицію щодо врегулювання конфлікту: за даними РБК-Україна зі посиланням на заяву МЗС України, Київ ще в березні 2025 року погодився на повне, негайне та безумовне припинення вогню і тепер закликає російську сторону зробити аналогічний крок. Ця формулювання стало центральним елементом спільної заяви 51 країни-члена ООН, в якій підкреслюється, що ініціатива миру виходить від Києва, а від Москви вимагається «нарешті зробити те саме».
Заява 51 країни-члена ООН
У тексті спільного документа, на який посилається українська сторона, прямо вказується на готовність України до миру та на необхідність припинення агресії. «Україна хоче миру. Росія має припинити свою агресію, погодитися на припинення вогню та змістово долучитися до переговорів щодо всеохопного, справедливого та тривалого миру», — йдеться в заяві. Окремий акцент зроблено на гуманітарному аспекті: в ООН закликали Москву негайно повернути в Україну всіх «довільно затриманих, примусово переміщених або депортованих» українських цивільних, у тому числі дітей.
Енергетичне перемир'я: позиції США та України
Паралельно з дипломатичним тиском в ООН обговорюється більш вузький, але оперативний формат врегулювання — так зване енергетичне перемир'я. За повідомленням, держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Росія висловила зацікавленість у перемир'ї з Україною, що передбачає обмежене припинення взаємних ударів по об'єктах енергетики. Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, підтвердив готовність Києва до такого формату, однак окреслив жорстку умову: зупинка ударів по ворожих енергооб'єктах зі сторони України можлива лише за умови припинення атак російської сторони на українську енергетику. Зеленський також висловив надію, що війну вдасться завершити до зими за посередництва президента США Дональда Трампа.
Протирічливі дані
У заявах сторін простежується різниця в масштабах обговорюваного перемир'я, що важливо враховувати при інтерпретації. З одного боку, українська сторона та 51 країна-член ООН говорять про «повне, негайне та безумовне» припинення вогню, на яке, за їхніми твердженнями, Київ погодився ще в березні 2025 року. З іншого боку, у комунікаціях навколо Рубіо та Зеленського фігурує більш вузький формат — «енергетичне перемир'я» з обмеженим припиненням саме ударів по енергетиці. Крім того, якщо Україна декларує вже наявну готовність до повного припинення вогню, то російська сторона, за даними американського держсекретаря, лише «висловила зацікавленість» у перемир'ї. Таким чином, сторони говорять про різні рівні та стадії врегулювання, і збігів у формулюваннях на поточний момент не зафіксовано.
Контекст: виступи в Раді Безпеки ООН
Дипломатична активність щодо українського врегулювання в ООН не обмежується спільними заявами: в рамках засідань Ради Безпеки українська сторона вела прямі дискусії з російським керівництвом. Зокрема, в Раді Безпеки ООН український дипломат Сібіга адресував міністру закордонних справ Росії Лаврову низку запитань, включаючи вказівку на те, що Росія з початку намірувалася захопити Київ за три дні, та на сталу з того часу ескалацію, аж до ударів по російській столиці. Ці виступи формують загальний фон, на якому лунають заклики до припинення вогню та переговорів.
Підсумком поточної дипломатичної хвилі стає подвійний сигнал: формально Київ та його союзники в ООН наполягають на повному та безумовному припиненні вогню, тоді як на оперативному рівні обговорюється поетапний формат енергетичного перемир'я. Ключовою умовою просування будь-якого з цих сценаріїв залишається готовність російської сторони перейти від заяв про «зацікавленість» до конкретних кроків щодо зупинки ударів та участі в змістових переговорах.
