18 серпня 2026 року. Правоохоронні органи України розкрили масштабну схему фальсифікації даних про мобілізацію, організовану посадовими особами Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Під час спільної операції прокурорів та поліції у Чернівецькій, Тернопільській та Закарпатській областях було виявлено понад 400 випадків внесення неправдивої інформації до державного реєстру «Оберег».

Масштаб фальсифікацій: 446 фіктивних мобілізацій

Слідчі спеціалізованих прокуратур Західного регіону встановили, що чиновники ТЦК штучно завищували показники виконання мобілізаційних завдань. Для цього вони використовували свої електронні підписи та адміністративний доступ до єдиного реєстру призовників. У документах фігурували громадяни, яких насправді не призивали, а також ті, хто вже відслужив свій строк і не підлягав повторній мобілізації.

Загалом слідство задокументувало 446 фактів фіктивної мобілізації. Це свідчить про системний характер порушень, коли показники важливіші за реальне поповнення лав армії. Офіс Генерального прокурора (ОГП) підтвердив, що такі дії кваліфікуються як зловживання службовим становищем та підробка документів.

Деталі розслідування по областях

Найпоказовіші випадки були виявлені у трьох регіонах. У Чернівецькій області (Буковина) 35-річний колишній керівник районного ТЦК у період з січня по березень 2026 року вписав до реєстру 99 фіктивних мобілізацій. Частина даних він сфабрикував самостійно, а частину скопіював з інформації про діючих військовослужбовців, створюючи ілюзію успішної роботи центру.

У Тернопільській області 39-річний екс-начальник районного ТЦК у березні 2026 року оформив мобілізацію на 18 осіб. Серед «призваних» виявився військовослужбовець, який до того часу вже загинув, та захисник, що перебуває в полоні у противника. Це доводить, що чиновники не перевіряли статус громадян, а лише механічно заповнювали реєстр заради звітності.

Наймасштабнішу угоду правоохоронці зафіксували у Закарпатській області. За версією слідства, схему організував 36-річний заступник керівника районного ТЦК. До групи увійшли тимчасовий керівник центру, його заступник та оператори одного з відділень. Вони вписували до реєстру вже проходивших мобілізацію людей та оформлювали їм нібито повторний призов та проходження військово-лікарської комісії.

Протирічливі дані

Під час розслідування виникли розбіжності щодо мотивів та обсягу хабарів. Згідно з офіційною версією ОГП, основна мета чиновників — накрутка статистики для звіту перед керівництвом. Однак під час недавніх обшуків, проведених Державним бюро розслідувань (ДБР) наприкінці липня 2026 року у понад ста ТЦК по всій Україні, слідчі шукали докази отримання хабарів за уникнення мобілізації.

Існує версія, що фіктивні мобілізації могли використовуватися як спосіб «відмивання» даних: створюючи видимість активного призову, чиновники могли прикривати випадки незаконного бронювання або звільнення від служби за гроші. На початку серпня Національна поліція повідомила про підозру 76 керівникам ТЦК, але точний зв'язок між цими справами та справою про фіктивні мобілізації у західних областях поки що не розкрито повністю.

Заходи запобігання та наслідки

Щодо більшості фігурантів справи вже обрано заходи запобігання. Питання заходу запобігання для екс-начальника ТЦК у Тернопільській області ще вирішується в суді. Слідчі також перевіряють законність бронювання майже двох з половиною тисяч військовозобов'язаних, що може призвести до нових розкриттів.

Ці події відбуваються на тлі посилення контролю за діяльністю ТЦК. Наприкінці липня 2026 року ДБР спільно з Генеральним штабом провели масштабні обшуки, цікавячись не лише корупцією, а й фактами побиття військовозобов'язаних. Правоохоронці вилучили автомобілі та значні суми готівки у посадових осіб у 16 регіонах України.