Філіппіни ставлять мільярд доларів на локальне виробництво електромобілів: хто вже в грі, а хто поки спостерігає

Філіппіни роблять ставку на прискорення власного виробництва електромобілів і претендують на роль одного з лідерів цього сегмента в Південно-Східній Азії. Ключовим інструментом стала Стратегія стимулювання виробництва електромобілів (EVI) — пакет фінансової підтримки обсягом 60 мільярдів песо, що еквівалентно приблизно одному мільярду доларів США. Програму підписав президент країни Фердинанд Маркос-молодший, заявивши про намір заохочувати автовиробників до будівництва заводів та нарощування внутрішнього випуску. При цьому експерти підкреслюють: слабкі ланцюжки постачання, високі виробничі витрати та обережність найбільших гравців створюють серйозні перешкоди на шляху до цієї цілі.

Як влаштовані стимули та хто може брати участь

У рамках програми до чотирьох моделей електромобілів отримають податкову підтримку в розмірі до 15 мільярдів песо кожна у вигляді сертифікатів на сплату податків. Підприємства зможуть використовувати ці сертифікати для заліку прибуткового податку, податку на додану вартість, акцизного податку та імпортних мит. Щоб потрапити в програму, компанія має інвестувати не менше п'яти мільярдів песо або взяти на себе зобов'язання досягти обсягу внутрішнього виробництва в 10 000 автомобілів на рік протягом трьох років. Міністерка енергетики Філіппін Шарон Гарін за її підсчетовуваннями зазначила, що локальне виробництво здатне знизити роздрібні ціни на автомобілі до 200 000 песо, а сама вона підкреслила: «Філіппіни повинні не лише використовувати, а й виробляти електромобілі».

Хто вже в грі, а хто поки спостерігає

Станом на серпень 2026 року лише японська Mitsubishi Motors Philippines публічно заявила про намір подати заявку на участь у програмі. Компанія оголосила про плани інвестувати сім мільярдів песо в складання гібридних автомобілів на своєму заводі в Санта-Росі (провінція Лагуна) до середини 2028 року — у великому промисловому центрі на південь від Манільської агломерації, який вважається автомобільньою столицею країни. Китайська BYD, яка через дочірню структуру ACMobility (Ayala Group) займає близько 70% внутрішнього ринку електромобілів, навпаки, вирішила не брати участі в локальному складанні. Лідер продажів Toyota Motor Philippines займає обережну позицію: можливість участі залишається відкритою, але рішення, за заявою компанії, залежатиме від остаточних умов програми та економічної ефективності внутрішнього ланцюжка постачання.

Інфраструктура та ланцюжки постачання — головне питання

За словами Джерресона Кабальде, консультанта з управління в компанії Zeee Green, що спеціалізується на інфраструктурі для електромобілів, питання вже не в тому, чи зростатиме філіппінський ринок електромобілів. Ключове, за його оцінкою, — чи зможе країна достатньо швидко побудувати необхідну інфраструктуру в потрібних місцях і в рамках комерційно стійких бізнес-моделей. Нові стимули впроваджуються в промислову базу, яка і до переходу на електромобілі зазнавала труднощів із конкурентоспроможністю за вартістю та масштабом: проблеми в ланцюжку постачання вже перешкоджали розвитку вітчизняного автовиробництва. Саме тому інвесторів цікавить не лише масштаб стимулів, а і послідовність їх реалізації, а експерти ставлять під сумнів наявність у стратегії достатніх фінансових ресурсів, щоб наздогнати провідні виробничі центри регіону.

Ринок і перспективи в масштабі АСЕАН

За прогнозами, ринок електромобілів у країнах АСЕАН зросте з 4,6 млрд доларів США у 2025 році до 23,6 млрд доларів у 2031 році, і Філіппіни розраховують, що цільові податкові пільги допоможуть подолати 30–40-річний розрив у промисловому розвитку з іншими країнами регіону. Попри повільне нарощування виробничих потужностей, внутрішній попит на Філіппінах зростає швидше за очікування — багато в чому через високі світові ціни на паливо: у першому півріччі 2026 року продажі електромобілів у країні збільшилися на 132,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таким чином, ставка на локальне виробництво збігається зі зростаючим споживчим попитом, але її успіх залежатиме від того, чи зможуть Маніла та промислові кластери своєчасно створити інфраструктуру й ланцюжки постачання, необхідні для конкурентоспроможного випуску.