Український виробник озброєнь Fire Point заявив, що розробив технологічні рішення, які дозволяють завдавати ударів по далекобійних цілях на території Росії та в окупованих регіонах України без використання супутникового зв'язку SpaceX. Про це в інтерв'ю, переданому агентством Reuters, повідомила генеральна директорка компанії Ірина Терех. Заява пролунала на тлі того, що протягом десяти днів у жовтні 2026 року українські сили оборони зіткнулися з обмеженнями швидкості послуг Starlink, що, за даними РБК-Україна, ускладнювало завдання із захисту від дронів та проведення ударних місій.

Залежність від Starlink та її межі

Сили оборони України значною мірою покладаються на супутникову інфраструктуру Ілона Маска для зв'язку над своєю територією. Київ раніше звернувся до SpaceX із проханням розширити зону покриття на територію Росії, проте повний доступ так і не було надано. За словами Терех, знайдені обхідні шляхи дозволяють компанії «технологічно подолати» проблему відсутності супутникового сигналу, проте охоплюють лише 15–20% того потенціалу, який став би доступним за повноцінної роботи Starlink над російською територією. «Ми будували з урахуванням цього. Системи Fire Point розроблені для завершення місії без супутникового зв'язку. Навігація, що працює без будь-якого зовнішнього сигналу, є пріоритетом», — наголосила очільниця компанії.

FP-7: перша бойова ракета та удар по «Іскандерах»

У жовтні 2026 року Україна оголосила про перше бойове застосування тактичної балістичної ракеті FP-7 виробництва Fire Point для ураження цілі на окупованій території. Дальність ракеты становить близько 300 км, що робить її придатною для ураження російських пускових установок балістичних ракет малої дальності «Іскандер». Терех назвала FP-7 «цінним доповненням до арсеналу зброї, що допомагає захищати наші міста», і зазначила, що її застосування є економічно вигіднішим, ніж використання американських ракет-перехоплювачів Patriot. Водночас вона вказала, що повний доступ до систем SpaceX над Росією став би «переломним моментом» для атак по пускових установках балістичних ракет.

FP-9 та проєкт Freyja: горизонт 2026–2027 років

Паралельно Fire Point веде розробку балістичної ракети FP-9 із дальністю польоту 800 км. За оцінкою Терех, цей проєкт перебуває на стадії, близькій до бойової готовності в поточному році, хоча більша дальність ускладнює як розробку, так і випробування. Окремим напрямом є проєкт Freyja — загальноєвропейська система протиракетної оборони, що координується Fire Point. Перехоплення віртуальної цілі за допомогою ракетної системи очікується до кінця 2026 року, а перехват фізичної цілі заплановано на середину 2027 року.

Розширення виробництва та міжнародний контекст

На тлі технологічних обмежень Fire Point нарощує виробничі потужності за межами України. У Данії місцева філія компанії будує завод із виробництва твердого ракетного палива, що дозволяє диверсифікувати ланцюжки постачань і знизити вразливість до ударів по інфраструктурі всередині країни. У жовтні українські безпілотники FP-1 уже атакували нафтові об'єкти в Санкт-Петербурзі та дата-центр ВКонтакте в Ленінградській області, демонструючи, що ударна кампанія по глибинних цілях у Росії триває і в умовах часткового обмеження супутникового зв'язку.

Позиція Києва: вимога передбачуваних правил

Ірина Терех висловила позицію, яка виходить за межі технічного питання: «Ми хочемо союзу з Америкою, де правила відомі заздалегідь, щоб питання про те, чи можемо ми захищатися, не піднімалося знову кожні кілька тижнів залежно від чийогось настрою». Ця заява фіксує системну проблему: залежність від комерційної супутникової інфраструктури, що не підпорядковується військовим протоколам, створює періодичні «сліпі зони» в момент, коли противник активно застосовує дрони та балістичні ракети.