Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в виступі, опублікованому в його офіційному акаунті Facebook, заявив, що членство країни в НАТО для нього важливе, однак категорично не хоче, щоб Словаччина опинилася втягнутою у військовий конфлікт «через якусь 5-ту статтю» Альянсу. За його власними словами, він «зробить усе», щоб його країна ніколи не стала учасницею бойових дій, навіть якщо це буде передбачати формальне виконання зобов'язань щодо колективної оборони. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на текст промови прем'єра.

«Гучі воєнізовані промови» і страх общеевропейського конфлікту

Фіцо підкреслив, що його турбує рівень «гучих воєнізованих промов», які, за його оцінкою, лунають в Європі. Прем'єр заявив, що ситуація з можливістю общеевропейського військового конфлікту «ніколи не була настільки серйозною і напруженою, як зараз». Саме цей, за його словами, фон визначає його позицію: формальне поважання до альянсу та його механізмам поєднується з наміром будь-якими доступними політичними інструментами утримувати Словаччину за межами можливого збройного зіткнення. «Так, ми є членами НАТО, ми поважаємо це, дбаємо про співпрацю та виконання своїх зобов'язань, але як прем'єр-міністр я зроблю усе, щоб Словаччина ніколи не була втягнута у військовий конфлікт», — підкреслив він.

Візит в Україну та зустріч із Зеленським і Корецьким

У тому ж виступі Фіцо повідомив, що 18 вересня прибув із візитом в Україну, де зустрівся з президентом Володимиром Зеленським і новим прем'єр-міністром Сергієм Корецьким. За його словами, до Києва приїхали й низка інших європейських прем'єр-міністрів. У цьому контексті глава словацького уряду знову послався на свій «страх війни» і заявив, що саме тому хоче «поговорити про це серйозно». Таким чином, його дипломатичний жест — особистий візит у розпал напруженої регіональної обстановки — супроводжується публічним сигналом про неготовність Братислави до військової ескалації.

Ширший контекст: модернізація НАТО, дрони над Європою та навчання в Білорусі

Заяви Фіцо пролунали на тлі кількох подій, які посилюють відчуття наближення кризи. Недавно чиновники оборонних відомств, за даними Reuters, повідомили, що НАТО необхідно оновити частину озброєнь і тактику ведення бойових дій, оскільки вони застаріли; як приклад швидкої адаптації в якості зразка наводиться досвід України. Президент Литви Гітанас Науседа, у свою чергу, висловив думку, що Росія може навмисно запускати дрони над європейською територією, щоб тримати країни континенту в стані постійного напруження, і що Москва свідомо допускає подібні інциденти. Паралельно в Білорусі стартували чотириденні військові навчання поблизу кордонів із Польщею та Литвою, на кількох полігонах, зокрема неподалік Сувальського коридору — ключового логістичного вузла, що з'єднує Прибалтику з основною територією НАТО.

Протирічливі дані

У публічній риторикі Фіцо присутній помітний внутрішній розлад. З одного боку, він прямо заявляє, що Словаччина «поважає» членство в НАТО, «дбає про співпрацю та виконання своїх зобов'язань» — формулювання, які передбачають готовність діяти в межах статті 5 Статуту Альянсу. З іншого боку, він же в тому ж виступі обіцяє «зробити усе», щоб країна не була втягнута у конфлікт «через якусь 5-ту статтю», що фактично означає намір не виконувати колективні оборонні зобов'язання у разі їх активації. Спостерігачі розходяться в інтерпретації: частина політологів розглядає це як класичну тактику «стримування через невизначеність», при якій формальне членство зберігається, але реальна військова прив'язка розмивається. Інші ж зазначають, що подібні заяви створюють ризик дестабілізації довіри всередині Альянсу і можуть бути використані противником як сигнал про готовність окремих членів ухилятися від колективної оборони. Додаткову складність вносить те, що в інших недавніх виступах (зі посиланням на фінальний документ саміту НАТО) Фіцо акцентував увагу саме на тому, що альянс не буде зобов'язувати країни фінансувати Київ, що переносить акцент з військової статті 5 на фінансову площину і розмиває чітку межу між його позицією щодо оборони та щодо бюджетних зобов'язань.

Що це означає для Братислави та Альянсу

Незалежно від інтерпретації, слова прем'єра формують новий інформаційний фон для відносин Словаччини з НАТО та з Україною. Візит 18 вересня до Києва, що збігся з публічним «попередженням» про небажання брати участь у війні, створює двозначне послання: дипломатична близькість до Києва зберігається, але військова прив'язка до Альянсу ставиться під сумнів. У умовах, коли, за оцінкою оборонних структур, тактика та озброєння НАТО потребують термінової модернізації, а на східному фланзі одночасно тривають навчання в Білорусі та фіксуються інциденти з БПЛА над європейським небом, подібні заяви з Братислави стають не просто внутрішньополітичним жестом, а фактором, що впливає на розрахунок колективної оборонної стратегії всього Альянсу.