П'ять українських і західних чиновників оборонних відомств у розмові з Reuters заявили, що темп змін на полі бою робить частину озброєнь і тактичних доктрин НАТО фактично застарілими. За їхніми словами, Україна, не будучи членом Альянсу, перестраює бойові порядки та закупівлі протягом тижнів, тоді як європейські столиці закладають нові системи в бюджети на роки і навіть десятиліття вперед. Висновок, який, за оцінкою джерел, поступово доходять до Брюсселя: війна, яку НАТО планувало вести в 2010-х, вже не збігається з війною, яку веде Україна з 2022 року.

Дрони змінюють геометрію бою

Співвласник і головний конструктор української компанії Fire Point Денис Штиллерман у розмові з Reuters не залишив ілюзій: «Танки зараз нікчемні. Дрон вартістю близько п'яти тисяч доларів може їх знищити». При цьому, за його словами, європейські уряди продовжують направляти значні оборонні бюджети в бронетехніку, не переглядаючи пріоритети. Дешеві безпілотники, як зазначають співрозмовники видання, перетворили великі транспортні колони та скупчення особового складу на легко вразливі цілі. Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко сформулював проблему для міжнародних контингентів надто прямо: «Вони добре вміють штурмувати позиції. Але якщо над головою буде дрон, а ви навіть не піднімете голову — що станеться з вашим підрозділом?»

Бюрократія проти швидкості

Українські чиновники підкреслюють зростаючу роль Києва в навчанні Альянсу урокам, виведеним із війни проти Росії. Водночас, як визнають ті самі джерела, військова бюрократія НАТО засвоює ці уроки з трудом. Один із українських офіцерів, який пройшов психологічну підготовку в Румунії за стандартами Альянсу, повідомив Reuters, що частина навчальних матеріалів НАТО досі спирається на досвід Другої світової війни. Міністерство оборони України в офіційному заяві закликали солдат Києва та військовослужбовців НАТО «багатьом навчитися одне в одного» і назвали застосування Україною дронів і радіоелектронної боротьби «безпрецедентним у світі».

Суперечливі дані

У відкритих матеріалах, пов'язаних із підсумками нещодавнього саміту НАТО, фігурують різні цифри фінансової підтримки України. У заголовку публікації focus.ua, присвяченому підсумкам саміту в Анкарі, згадується допомога в обсязі 70 мільярдів євро, тоді як korrespondent.net у заголовку вказує на узгодження 140 мільярдів євро на озброєння. Різниця, ймовірно, пояснюється відмінністю в методології підрахунку: одна цифра може відображати конкретний транш або пакет кредитних гарантій, інша — сукупний обсяг зобов'язань, включно з багаторічними програмами. Водночас для читача, що відстежує оборонні бюджети Альянсу, така несумісність у публічних цифрах заслуговує уваги. Крім того, лишається внутрішнє суперечність у європейській оборонній політиці: з одного боку, визнається, що танки втратили попереднє значення, з іншого — бюджети на бронетехніку скорочуються неохотно, що, за словами Штиллермана, свідчить про небажання переглядати усталені статті витрат.

Проект Freyja і ставка на європейську незалежність

Війна в Україні виявила й вразливість протиповітряної та протиракетної оборони НАТО: Європа критично залежить від американських систем Patriot, а сама Україна відчуває гострий дефіцит ракет-перехоплювачів. У липні цього року Київ і дев'ять європейських союзників запустили коаліцію ППО, в рамках якої планується спільна розробка нової протиракетної системи під робочою назвою Freyja. Консорціум об'єднує порядка десятка компаній; головним партнером у приватному секторі виступає Fire Point. «Якщо ви витрачаєте 20 мільярдів доларів на свою систему протиповітряної оборони, ви повинні бути незалежні у своїй безпеці», — аргументував Штиллерман необхідність власного європейського виробництва. Раніше РБК-Україна повідомляло, що Чехія підтримала ініціативу президента Володимира Зеленського щодо створення спільної європейської системи ППО, а сам Зеленський анонсував розробку української балістики та системи ПРО на період 2026–2027 років.

Практичні уроки: від Румунії до Литви

Конкретні епізоди останніх тижнів ілюструють, наскільки швидко нові загрози стають щоденністю. У Литві в ніч на 15 вересня був збитий дрон, який, за результатами ідентифікації, виявився російською «Герберою» — це підтверджує, що повітряний простір країн Балтії лишається зоною активних дій. Для НАТО, за словами українських співрозмовників Reuters, ключовий висновок полягає не в тому, щоб закупити ще один Patriot, а в тому, щоб перестроїти логістику, командування та навчання під реальність, у якій п'ятидоларовий за вартістю компонентний дрон диктує умови тактиці цілих дивізій. Поки Альянс узгоджує бюджети в комітетах, Україна, за виразом одного з чиновників, «уже живе в завтрашньому дні».