Федерація металургів України (ФМУ) зайняла принципову позицію щодо експорту лому чорних металів: галузь вважає передчасним зняття нульової квоти до тих пір, поки держава не створить законодавчу модель, що гарантує реальний фінансовий ефект для бюджету та захист внутрішнього ринку. Про це повідомляють РБК-Україна та «Обозреватель», посилаючись на заяву Федерації, прозвучавшу на тлі дискусії про долю експортних обмежень, що діють із початку 2026 року.

Нульова квота та обвал ставки мита

Наразі в Україні діє нульова квота на експорт лому чорних металів — Кабінет міністрів обмежив відвантаження сировини за кордон на весь 2026 рік, пояснюючи це потребами вітчизняних підприємств у сировині для виробництва оборонної продукції, відновлення інфраструктури та обслуговування внутрішнього ринку. Одночасно з цим відбувся різкий перегляд експортного мита: ставка в 180 євро за тонну, що діяла протягом десяти років, завершила свій термін, і з 16 вересня 2026 року тариф повернувся до базового рівня — 10 євро за тонну. За оцінкою металургів, саме за таких умов відкриття експорту недопустиме: «Позиція металургів однозначна: відкривати експорт до врегулювання питання мита не можна», — підкреслюється в заяві ФМУ.

Фінансова математика: переробка проти прямого експорту

Окремий блок аргументації Федерації будується на економічній різниці між прямим експортом лому та його переробкою всередині країни. За розрахунками галузі, переробка однієї тонни лому в металопродукцію забезпечує близько 15 000 гривень податків і зборів, а також порядка 1 200 доларів валютних надходжень. Прямий же експорт лому генерує лише 250–350 доларів валютної виручки на тонну при значно меншому фінансовому ефекті. Металурги зазначають, що раніше значні обсяги українського лому постачалися до країн ЄС у преференційному режимі, через що держава фактично не отримувала того фінансового ефекту, який міг би забезпечувати експорт стратегічної сировини. У ФМУ наполягають: якщо механізм експортних мит буде відновлений, він має реально застосовуватися незалежно від країни призначення.

Військовий контекст та перспективи CBAM

У Федерації також звертають увагу на те, що нинішнє падіння споживання металобрухту всередині країни не слід розглядати як довгостроковий тренд. Українські металургійні підприємства у 2026 році продовжують зазнавати російських атак і вимушено скорочують обсяги виробництва, однак після відновлення потужностей попит на сировину, за прогнозом галузі, повернеться. Крім того, у ФМУ прогнозують зростання ролі металобрухту в сировинній базі металургії через процеси декарбонізації галузі та адаптацію до механізму CBAM (вуглецевий податок ЄС на імпорт), оскільки вторинна сировина має нижчий вуглецевий слід порівняно з первинним виплавкою.

Суперечливі дані

У галузі склалася гостра внутрішня дискусія, в якій позиції двох груп прямо суперечать одна одній. З одного боку, Федерація металургів вимагає зберегти нульову квоту та не відкривати експорт до тих пір, поки не буде законодавчо відновлено ефективне експортне мито, що працюватиме для всіх напрямків. З іншого боку, представники ломозаготівельної галузі нещодавно публічно закликали відкрити експорт лому, причому саме до країн ЄС. За даними РБК-Україна, до введення заборони більшість українського лому йшла до Польщі, а звідти — до Туреччини, без сплати мита; до бюджету при цьому поверталися лише 104 гривні податків з тонни експортованої сировини. Таким чином, ломозаготівники зацікавлені у відновленні відвантажень до ЄС, тоді як металурги бачать у цьому загрозу фінансовим інтересам держави та сировинній базі власних виробництв. Різниця в оцінках фінансового ефекту — від 104 гривень на тонну при преференційному експорті через Польщу до 15 000 гривень при переробці всередині країни — становить понад 140-кратний розрив, що робить компроміс між двома групами надзвичайно складним.

Що далі

«Ми не виступаємо проти експорту. Йдеться лише про послідовність рішень: спочатку держава має законодавчо відновити ефективне експортне мито, яке працюватиме для всіх напрямків, і лише після цього можна переглядати нульову квоту», — резюмують у ФМУ. Таким чином, ключовою умовою для можливого зняття обмежень стає прийняття у Верховній Раді відповідних законопроектів про підвищення та уніфікацію експортного мита на лом. До цього моменту, за позицією металургів, нульова квота залишається інструментом захисту як бюджету, так і внутрішнього ринку стратегічної сировини.