11 листопада 2026 року Франція відзначила 107-мі роковини підписання Комп'єнського перемир'я, що поклало край Першій світовій війні. Для президента Еммануеля Макрона ця церемонія стала останньою, проведеною ним як чинним главою держави. У Парижі президент поклав вінок до пам'ятника Жоржу Клемансо — колишньому главі уряду, якого у Франції називають «батьком перемоги» за його вирішальну роль у керівництві країною в критичний період 1914–1918 років. Пам'ятні заходи завершилися біля Могили невідомого солдата під Тріумфальною аркою, де вінок із червоних, білих та синіх квітів — троянд, гербер та волошок — було встановлено на постаменті у супроводі почесної варти у парадній формі.

Повідомлення без трибуни

На відміну від попередніх років, Макрон не виступав із промовою під час церемонії. Натомість він звернувся до нації через соціальну мережу X, заявивши, що країна «зберігає пам'ять про тих, хто загинув за Францію». Президент наголосив на символічному значенні «Bleuet de France» — синьої волошки, яку у Франції традиційно носять на знак солідарності з ветеранами та пам'яті про загиблих: «Вона висловлює нашу солідарність із тими, хто досі носить на собі рани Історії». Відмову від публічного виступу на тлі передвиборчої кампанії спостерігачі розцінили як жест, що дозволяє уникнути політизації державного ритуалу в рік, коли президент не може балотуватися на третій термін.

Ле Пен у Па-де-Кале: пам'ять і суверенітет

Кандидатка у президенти від ультраправого «Національного об'єднання» Марін Ле Пен провела власний пам'ятний захід у департаменті Па-де-Кале, на півночі Франції, у регіоні, який у роки Першої світової війни став ареною одних із найкривавіших битв. У своїй промові Ле Пен вшанувала пам'ять не лише солдатів, що полягли в боях, а й жінок, які залишалися в тилу і підтримували тилове господарство країни. Політикиня наголосила на необхідності збереження колективної пам'яті та підтримки почуття національної приналежності, закликавши до соціальної згуртованості. «Вшановуючи їхню пам'ять, ми беремо на себе зобов'язання зберігати цінності, за які вони боролися: суверенітет, свободу та любов до нашої Батьківщини», — заявила вона, тим самим пов'язуючи історичну пам'ять із актуальною передвиборчою риторикою про суверенітет Франції.

Меланшон у Крезі: «Геть війну»

Лідер ультралівої партії «Нескорена Франція» та кандидат у президенти Жан-Люк Меланшон прибув до комуни Жансью-Піжроль у департаменті Крез, де встановлено колону з іменами загиблих та скульптуру сироти, що вказує на напис «Будь проклята війна». Виступ Меланшона був пройнятий духом пацифізму та антимілітаризму: він присвятив промову темі історичної пам'яті та неприйняттю війни як такої. «Геть війну! Ми не будемо її вести, ми не будемо її організовувати, ми не будемо її готувати», — заявив політик, рішуче підтверджуючи свою незгоду з будь-якою підготовкою до конфлікту. Цей пацифістський посил, на думку спостерігачів, перегукується з його нещодавніми заявами щодо українського питання і формує контраст із риторикою Ле Пен, яка акцентує суверенітет і національну єдність.

Відлуння Донбасу: суперечлива пропозиція та реакція Києва

Пацифістська позиція Меланшона на церемонії Дня перемир'я набула додаткового резонансу на тлі його заяви, зробленої тижнем раніше на мітингу в Буржі. Там він запропонував «проконсультуватися» із жителями Донбасу щодо їхнього майбутнього в межах врегулювання конфлікту між Росією та Україною. Ця пропозиція викликала жорстку відповідь Міністерства закордонних справ України, яке нагадало, що українці, включаючи жителів Донбасу, вже визначили свої кордони на референдумі про незалежність у 1991 році. Таким чином, пам'ятна церемонія, присвячена пам'яті загиблих у Першій світовій війні, знову стала майданчиком, на якому історична пам'ять переплітається з актуальними геополітичними суперечками.

Контекст: 107 років потому

Комп'єнське перемир'я 11 листопада 1918 року, підписане у вагоні поїзда в лісі Комп'єнь, формально завершило чотири роки кровопролитної війни, що забрала життя мільйонів людей. Відтоді кожного листопадового дня Франція проводить державні церемонії, які в останні роки дедалі частіше набувають передвиборчого виміру. У 2026 році, коли в країні триває активна президентська кампанія, три ключові фігуранти перегонів — чинний президент, лідерка «Національного об'єднання» та очільник «Нескореної Франції» — використали пам'ятну дату для транслювання принципово різних поглядів на роль Франції у світі: від суверенного націоналізму через мовчазну стриману державу до радикального пацифізму.