21 листопада 2026 року в Женеві на конференції з Конвенції про конкретні види звичайної зброї (CCW) 128 держав дійшли згоди «розробити» (elaborate) можливий документ, що регулює летальну автономну зброю, відому як «роботи-вбивці», протягом найближчих двох років. Про це було оголошено в суботу після того, як майже 100 країн наполягали на швидкому ухваленні юридично обов'язкових правил щодо озброєнь, здатних вбивати без остаточного рішення людини про постріл. Підсумковий текст став компромісом між прихильниками жорсткої заборони та ключовими виробниками озброєнь, які протистояли швидкому запровадженню обов'язкових норм.

«Розробити», а не «переговори»: компроміс у формулюваннях

За словами швейцарського дипломата Жюльєна Тьоні, який очолював конференцію, низка країн відкинула слово «переговори» (negotiate), тому узгоджений текст використовує формулювання «розробка» (elaboration) документа. Тьоні наголосив, що понад десятиліття переговорів призвело до значущого кроку в галузі гуманітарного роззброєння, і заявив журналістам: «Це показує, що навіть у сьогоднішньому глибоко розколеному світі багатостороння дипломатія здатна давати конкретні результати». За його словами, процес має визначити, які озброєння слід заборонити в межах міжнародного гуманітарного права, а які можна дозволити, але поставити під регулювання.

Хто блокував і як тривали переговори

Ключові виробники озброєнь, зокрема США, Росія та Ізраїль, виступили проти ініціативи щодо швидкого ухвалення обов'язкових правил. Ухвалення рішень за конвенцією вимагає згоди всіх держав-членів, що робить будь-який компроміс складним. За повідомленнями дипломатів, заперечення Росії з процедурних питань призвели до скасування низки офіційних засідань, а переговори над фінальним формулюванням тексту тривали всю ніч.

Протест громадянського суспільства та оцінка правозахисників

Коаліція Stop Killer Robots, що об'єднує 300 організацій, які виступають проти розробки та застосування автономної зброї, назвала здобутий мандат «розмитим» і вказала, що він не дає чіткого шляху до юридично обов'язкових правил. Виконавча директорка коаліції Ніколь ван Ройєн заявила AFP, що автономна зброя вже застосовується в бойових діях, включно з системами, які використовують штучний інтелект для вибору цілей, і додала: «Відкладання створення юридично обов'язкового документа ставить під загрозу цивільних осіб і людство». Дії коаліції супроводжуються публічними акціями: на одній із них біля Бранденбурзьких воріт у Берліні учасники в білих костюмах із капюшонами та написом «STOP KILLER ROBOTS» на спинах вишикувалися в ряд перед історичною пам'яткою. Заступниця директора з озброєнь у Human Rights Watch Вереті Койл, зі свого боку, назвала підсумок розчаруванням: «Він не забезпечує термінових дій, необхідних для узгодження нових правил, — але технологія неухильно розвивається», — сказала вона AFP.

Що це означає для майбутнього регулювання

Підсумок женевської конференції фіксує дворічний термін, протягом якого держави мають опрацювати параметри майбутнього документа, але не встановлює обов'язкової заборони. Фактично домовленість закріплює продовження переговорного треку в CCW і передає процесу завдання розмежування між забороненими та регульованими системами автономного озброєння. Для прихильників жорсткого контролю це сприймається як недостатній темп на тлі реального застосування подібних систем, а для дипломатичного керівництва конференції — як доказ працездатності багатосторонніх механізмів в умовах глибокого міжнародного розколу.