Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані про поточний стан арсеналів Збройних Сил РФ. Станом на серпень 2026 року, російські військові сформували стратегічний резерв ударних безпілотних літальних апаратів сімейства «Герань» обсягом близько 6,2 тисяч одиниць. Експерти розвідки зазначають, що така концентрація техніки свідчить про підготовку до масштабних комбінованих ударів по критичній інфраструктурі.
Тактика циклічності та фази атак
Аналітики ГУР виділяють специфічну двохфазну модель застосування безпілотників, зумовлену обмеженнями у виробничих ланцюжках. Російське командування змушене чергувати періоди накопичення запасів із фазами інтенсивного застосування. У режимі регулярного накопичення фіксуються нальоти з використанням від 150 до 200 БПЛА, з періодичним збільшенням цього показника до 300 одиниць.
Однак при переході до пікових навантажень та проведенні масштабних операцій потенційна ємність разової хвилі може досягати від 600 до 1000 безпілотних апаратів. Це дозволяє ВКС РФ створювати перевантаження для систем ППО противника, насичуючи повітряний простір одночасно.
Виробничі потужності та рекорди
Згідно з узагальненими даними моніторингових структур, середньомісячний випуск модернізованих версій дронів (включаючи моделі «Герань-4» та «Герань-5») оцінюється приблизно в 3000 одиниць. Ця цифра не враховує випуск базових варіантів з поршневими двигунами, що свідчить про високу інтенсивність роботи військово-промислового комплексу РФ.
Історичний максимум застосування засобів повітряного нападу був зафіксований у добовий інтервал 13–14 травня 2026 року. У той період було запущено близько 1600 БПЛА різних типів, що стало безпрецедентним показником інтенсивності за весь період конфлікту.
Суперечливі дані
Хоча ГУР надає чіткі цифри щодо запасів (6200 одиниць), існують розбіжності в оцінці ефективності цих запасів. З одного боку, українська розвідка стверджує, що виробничі потужності РФ не дозволяють підтримувати безперервні пуски максимального обсягу на щоденній основі, що змушує противника робити паузи. З іншого боку, дані про рекордний наліт у травні 2026 року (1600 дронів) демонструють здатність РФ мобілізувати ресурси для короткострокових, але критично потужних ударів, що ставить під сумнів тезу про повну нездатність до щоденних інтенсивних атак.
Висновки
Поточна ситуація свідчить про те, що Росія перейшла до стратегії ешелонованих складських запасів. Обмеження в ланцюжках постачання змушують операторів формувати резерви перед нанесенням глибоких ударів. Для України це означає необхідність постійної готовності до переходу від фази накопичення до фази масованого удару.
