В умовах триваючої війни питання підтримки економіки стає одним із ключових для уряду та бізнесу. Однак, як заявив голова фінансового комітету Верховної Ради Даніло Гетьманцев у інтерв'ю РБК-Україна, введення загальних податкових канікул для всіх підприємств на поточний момент неможливе. За словами депутата, податкові надходження є критично важливим ресурсом для фінансування оборонного сектору та забезпечення роботи армії.

Пріоритет фінансування оборони

Даніло Гетьманцев підкреслив, що бюджет держави у 2026 році функціонує в режимі жорсткої економії та перерозподілу ресурсів. Будь-яке суттєве зниження податкових надходжень, яке могли б спричинити загальнонаціональні канікули, безпосередньо вдарить по здатності держави утримувати Збройні Сили. «Податкові надходження необхідні для фінансування оборони», — пояснив голова комітету, вказуючи на неможливість піти на такі ризики в поточній геополітичній ситуації.

Механізми підтримки постраждалих підприємств

Попри відмову від загальних пільг, держава вже має в арсеналі інструменти допомоги для компаній, які стали жертвами російських обстрілів. Гетьманцев роз'яснив, що якщо об'єкт нерухомості або склад були фізично знищені, податок на них і так не виникає. Для підприємств, чиї діяльність була паралізована, передбачені більш гнучкі механізми. Зокрема, компанії можуть розраховувати на розстрочку або відстрочку податкових зобов'язань, рішення про які приймає міністр фінансів.

Інструмент форс-мажору та статистика

Особливу увагу депутат приділив механізму форс-мажору, який було введено ще у 2022 році. Цей інструмент дозволяє звільнити підприємство від податкового зобов'язання, якщо воно об'єктивно не може його виконати через військові дії. За даними Гетьманцева, цим механізмом вже скористалися 11 тисяч підприємств. Рішення про застосування форс-мажору приймає Податкова служба на основі наданих доказів неможливості ведення діяльності.

Проблема складської інфраструктури та бронювання

Окремим гострим питанням обговорення стала складська логістика. Власники приміщень бояться здавати їх в оренду торговим мережам через високий ризик ударів, а деякі діючі орендодавці вимагають звільнити склади. Гетьманцев вважає, що це прагматичний бізнес-розрахунок, і держава має запропонувати альтернативні майданчики. Крім того, підприємці просять враховувати специфіку складської роботи при бронюванні працівників, оскільки перенесення хабів вимагає значної кількості фізичної праці, яку важко замінити.

Мільярдні збитки та відсутність прямих компенсацій

Голова фінансового комітету також нагадав, що російські удари по складах та логістичних центрах вже призвели до мільярдних збитків для українського бізнесу. Однак він попередив, що держава не може безпосередньо компенсувати ці втрати через відсутність необхідних коштів у бюджеті. Таким чином, підтримка бізнесу матиме точковий характер, фокусуючись на збереженні оборонного потенціалу країни.