Удари російських окупантів по логістичних хабах і розподільчих центрах не призведуть до подорожчання хліба масових сортів повсякденного споживання і не скоротять його асортимент на полицях магазинів. Про це в матеріалі РБК-Україна заявив перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко. За його словами, постачання повсякденного хліба не передбачає залучення складських комплексів: кожен хлібозавод розвозить продукцію власним транспортом безпосередньо до точок продажу. Середнє підприємство в обласному центрі обслуговує від 1,5 до 2 тисяч точок доставки, включно з супермаркетами, і постачає товар напряму. Таким чином, руйнування розподільчих центрів не торкається логістики масового хліба.

Де реальний ризик подорожчання

Окремий ризик подорожчання існує для хлібобулочних виробів тривалого зберігання — печива, сухариків, снекової продукції, які завозяться через розподільчі центри. «Якщо безпосередньо розвозити по магазинах, то це змінює логістичні витрати. Тому по хлібобулочних виробах тривалого зберігання певне подорожчання може бути. Але це буквально кілька відсотків», — уточнив Тараненко. Для хліба повсякденного споживання такий механізм не працює, оскільки логістичний ланцюг не проходить через склади.

Енергетика — головний фактор осіннього зростання цін

Основним фактором, здатним спровокувати помітне зростання цін на хліб із настанням холоду, експерти називають можливі пошкодження енергетичної інфраструктури. При потраплянні в підстанції і примусовому переході хлібозаводів на генератори собівартість виробництва суттєво зростає. Додатковим фактором може стати подорожчання пально-мастильних матеріалів. «Якщо будуть суттєві втрати енергетики, якщо буде подорожчання подачі пально-мастильних матеріалів, то це в межах 10%. Говорити про різке подорожчання на 20–30 відсотків більше не бачу причин точно», — підкреслив Тараненко. У разі відсутності серйозних проблем з енергопостачанням зростання цін на хліб до кінця 2026 року буде мінімальним — не більше 3%.

Сировинний фактор залишається стабільним

Мука, що становить основу собівартості хліба, найближчим часом не повинна подорожчати. Інша сировина — дріжджі та жири — може зрости в ціні на 10–20%, однак через незначну частку цих компонентів в загальній структурі собівартості кінцева націнка складе лише близько 2%. Таким чином, сировинний фактор не є драйвером потенційного зростання цін на хлібобулочну продукцію в осінньо-зимовий період.

Протирічливі дані

Між експертними оцінками існує помітна розбіжність у прогнозах на осінній період. Олександр Тараненко, спираючись на поточну стабільність сировинних цін і відсутність впливу складської логістики на масовий хліб, оцінює зростання цін до кінця 2026 року в межах 3% за сприятливого сценарію і до 10% за серйозних проблем з енергопостачанням. Водночас заступник голови Всеукраїнського аграрної ради Денис Марчук вказує на стійку дворічну тенденцію поступового підвищення цін на хліб — орієнтовно на 1,5–2% щомісячно — і прогнозує, що в осінній період ціни на хлібобулочні вироби можуть додатково піднятися на 10–12%. Різниця в оцінках пояснюється різними методологіями: Тараненко розглядає граничний сценарій для конкретного продукту (хліб повсякденного споживання) за певних умов, тоді як Марчук оцінює сукупну динаміку по категорії з урахуванням накопиченого інфляційного тиску.

Контекст: загальна картина по продуктах

РБК-Україна також повідомляло, що дефіциту гречки в Україні не очікується, однак найближчим часом вартість цієї крупі може стрибнути до 85 гривень за кілограм. Експерти відзначають, що осінній сезон традиційно супроводжується підвищеним тиском на ціни через сезонне подорожчання логістики та енергоресурсів, однак для базових хлібобулочних виробів повсякденного споживання системної кризи на полицях не прогнозується.