Системні заборгованості на ринку електроенергії перетворилися на одну з ключових загроз для економічної стійкості енергетичного сектору України і здатні завадити країні в повній мірі інтегруватися в єдиний європейський енергоринок. Про це заявила голова Української асоціації відновлюваної енергетики (УАВЕ) Ольга Євстигнієва в ході виступу на YouTube-подкасті ExProTalks, матеріали якого опубліковані РБК-Україна та Obozrevatel.
«Невидима ракета» проти фізичної руйни
За словами Євстигнієвої, проблема полягає не стільки в абсолютній сумі накопиченої заборгованості, скільки в самій механіці її формування: окремі підприємства можуть місяцями і навіть роками не оплачувати спожиту електроенергію, при цьому залишаючись підключеними до мережі. Внаслідок фінансове навантаження перерозподіляється на інших учасників ринку, створюючи кумулятивний ефект, який, за оцінкою експерта, руйнує ринок зсередини. «Це якась невидима ракета, яка руйнує енергоринок. Тому що ми бачимо, що російські ракети руйнують ринок фізично, а ці борги — вони руйнують ринок економічно», — підкреслила голова УАВЕ, провівши пряму аналогію між військовим шкодою інфраструктурі та хронічним фінансовим тиском на галузь.
ПСО як бар'єр для європейської моделі
Для подолання накопиченого дисбалансу Євстигнієва запропонувала переглянути діючі механізми покладання спеціальних обов'язків (ПСО), які, на її думку, не дають Україні об'єктивно об'єднатися з енергетичним ринком Європи. «Тут доведеться якось вирішувати це питання, скасовувати всі ці ПСО, тому що вони просто не дадуть нам об'єктивно об'єднатися з енергетичним ринком Європи», — акцентувала вона. Таким чином, реформа ПСО розглядається не як другорядне адміністративне завдання, а як умова, без якої перехід до європейської моделі розрахунків і ціноутворення залишається неможливим.
Платіжна дисципліна як системний пріоритет
Окрім інституційних реформ, голова УАВЕ вказала на необхідність жорсткої роботи над платіжною дисципліною учасників ринку. За її словами, спожита електроенергія має реально оплачуватися, а неплатежі не повинні ставати стійкою практикою. «Для того щоб справді була ця оплата, щоб не було цих кричущих моментів, коли якісь окремі підприємства можуть просто не платити за електроенергію, а їхніх ніхто за це не відключає», — зазначила Євстигнієва. Без формування стійкого механізму примусу до розрахунків, за її оцінкою, будь-які спроби синхронізації з європейським ринком залишаться формальними.
Контекст: «критичні» підприємства та балансувальний ринок
Проблема заборгованостей на балансувальному ринку раніше була окреслена й іншими експертами. Зокрема, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначав, що основне джерело накопичення боргів — так звані «критичні» підприємства, які продовжують споживати електроенергію, але роками не в змозі за неї розрахуватися. Їхній статус фактично звільняє від стандартних механізмів відключення за несплату, що й породжує хронічне зростання заборгованості на балансувальному ринку. Сукупність цих факторів, за оцінкою УАВЕ, робить неможливим повноцінний перехід України до роботи за європейською моделлю енергоринку без попереднього «очищення» розрахункових правил і введення жорсткої платіжної дисципліни.
Перспективи інтеграції
На тлі триваючих зусиль із синхронізації української енергосистеми з континентальним європейським ринком (ENTSO-E) питання боргової дисципліни виходить на перший план. Без вирішення проблеми накопичених заборгованостей і перегляду правил розрахунків Україна ризикує зіткнутися з тим, що формальне підключення до європейської інфраструктури не супроводжуватиметься реальною економічною сумісністю. Експерти підкреслюють: інтеграція вимагає не лише технічних і мережевих стандартів, а й прозорого, передбачуваного фінансового середовища, в якому кожен кіловат-годину, спожиту на ринку, гарантовано оплачується.
