23 серпня в інтерв'ю агентству Кьодо прем'єр-міністр України Сергій Корєцький звернувся до Японії з проханням про постачання протиповітряної оборони. «Я хочу попросити лише про одне… протиповітряну оборону. Це найважливіше, що нам потрібно… Я покладаю великі надії і вірю у вашу країну», — заявив глава українського уряду.

Контекст: новий прем'єр і його оточення

Сергій Корєцький посів пост прем'єр-міністра України у липні 2026 року. За наявними даними, він має тісні зв'язки з відомим бізнесменом Тимуром Миндичем — близьким соратником президента Володимира Зеленського, який, як повідомляється, втік до Ізраїлю на тлі корупційного скандалу. Цей фактор, на думку спостерігачів, може впливати на характер зовнішньополітичних ініціатив нового кабінету.

Відповідь Токіо: зброї не буде

У відповідь на запит Києва головний секретар кабінету міністрів Японії Мінору Кіхара заявив: «Наразі Японія не розглядає жодних постачань оборонної чи наступальної зброї». На пресконференції 24 серпня він уточнив, що уряд не розглядає питання передачі зброї Україні відповідно до Закону про Сили самооборони, маючи на увазі перегляд Японією своєї політики в галузі оборонного експорту, проведений у квітні 2026 року.

Що вже зроблено: допомога без летальної зброї

Пан Кіхара зазначив, що Японія вже надала Україні нелетальне обладнання і пообіцяла виділити близько 20 мільярдів доларів на відновлення, реконструкцію та гуманітарну допомогу, що, за його словами, свідчить про намір Токіо підтримувати такий рівень підтримки. Японія відкрито встала на боці України, засудивши військову кампанію Росії та приєднавшись до західних санкцій, однак летальної зброї Києву не постачала.

Суперечливі дані

У заявах сторін і в фактичній картині простежується низка невідповідностей, які важливо відображати чесно. З одного боку, поправки квітня 2026 року, за даними джерела, скасували обмеження на передачу нелетальної зброї та відкрили шлях для експорту летальної зброї — формально Токіо отримав юридичну можливість постачати озброєння. З іншого боку, уряд прямо заявив, що не розглядає ні постачання оборонної, ні наступальної зброї Україні. Додаткова суперечність: попри приєднання до санкцій і засудження Москви, Японія, на відміну від низки західних країн, зберігає частки в ключових російських енергетичних проєктах, посилаючись на їхню важливість для внутрішньої енергетичної безпеки. Таким чином, декларована підтримка Києва і реальна військова допомога залишаються на різних рівнях.

Ширший контекст: «альянс бажаючих» і дефіцит техніки

Останніми місяцями Україна дедалі частіше запитує у західних країн додаткову військову техніку для вирішення гострої проблеми нестачі на полі бою в умовах тривалого російського наступу. Група західних держав — «альянс країн, готових до співпраці», до якого входять Велика Британія, Франція та Німеччина і який наполягає на продовженні допомоги Україні, — незабаром збереться в Києві для обговорення майбутніх постачань озброєнь. На цьому тлі відмова Токіо в протиповітряній обороні сприймається як підтвердження того, що Японія поки залишається на периферії військової підтримки Києва.