Український національний комітет Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) повторно звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), із закликом встановити максимальні прайс-кепи на організованих сегментах ринку електроенергії на рівні 18 000 грн/МВт·год. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відповідну заяву організації. Повторний розгляд питання на тлі суттєвих коливань цін, за оцінкою комітету, ще раз демонструє недоцільність тривалої фіксації адміністративної цінової межі.

Позиція регулятора та пропозиція комітету

Запропоновані Регулятором максимальні граничні ціни становлять 15 000 грн/МВт·год на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і 17 000 грн/МВт·год — на балансуючому ринку. ICC Ukraine натомість наполягає на рівні 18 000 грн/МВт·год для організованих сегментів. У зверненні підкреслюється, що на практиці наближення фактичних ринкових цін до встановлених прайс-кепів означає, що цінова межа починає справляти безпосередній вплив на поведінку учасників ринку, тобто фактично стає активним обмежувачем, а не формальною стелею.

Ризики для імпорту та інтеграції з ЄС

Окремий ризик, на який вказує комітет, стосується імпорту. Якщо електроенергія в сусідніх країнах ЄС коштує дорожче за максимально допустиму ціну в Україні, наявність технічних можливостей для транскордонної торгівлі ще не означає, що ресурс фактично надійде на український ринок: «Імпортер не може системно купувати ресурс дорожче, ніж може його реалізувати». Саме тому перегляд підходу до прайс-кепів, за оцінкою ICC Ukraine, є важливим для подальшої комерційної інтеграції України з енергоринком ЄС та майбутнього market coupling.

Вплив на інвестиції у маневрову генерацію

В організації також зазначають, що адміністративне обмеження ціни підвищує регуляторні ризики інвестицій у газопоршневі, газотурбінні, когенераційні установки та системи накопичення. Ці активи формують маневровий резерв, необхідний для балансування мережі, і їхня економічна модель безпосередньо залежить від можливості реалізувати вироблений ресурс за ринковою ціною, а не за штучно обмеженою стелею.

Підтримка від інших галузевих структур та загальний контекст

Заклик до перегляду прайс-кепів не є ізольованим. Раніше Європейська Бізнес Асоціація повторно закликала НКРЕКП встановити економічно обґрунтовані прайс-кепи, вказавши, що чинні цінові обмеження можуть стримувати комерційний імпорт з ЄС, розвиток нової маневрової генерації та залучення приватних інвестицій. Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України також закликала Регулятор підвищити прайс-кепи напередодні опалювального сезону. Оператор ринку виступав із позицією, що прайс-кепи мають стати технічним інструментом, а не обмеженням енергоринку. На цьому тлі галузеві учасники, зокрема засновник енергетичного холдингу Ігор Тинний, пов’язують блокування розвитку ринку із сукупністю факторів — накопиченими боргами (за його оцінкою, понад $4 млрд), нестабільністю правил та саме прайс-кепами.