Керівник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону пояснив, чому в офіційній статистиці Повітряних сил не наводяться детальні дані про кількість запущених Росією балістичних ракет. За його словами, причина полягає в тому, що значна частина ракет цього типу просто не досягає поставлених цілей. Саме тому, підкреслив Ігнат, інформація про кількість пусків подаватиметься «дозовано», а публічно Повітряні сили звітують виключно про результативність роботи ППО — тобто про збиті та придушені снаряди.

Чому Повітряні сили не розкривають цифри щодо балістики

Ігнат прямо пов’язав методологію звітування з бойовою ефективністю противника: «Велика кількість ракет не досягає своїх цілей. Тому, власне, інформація й надалі подаватиметься щодо кількості запущених ракет дозовано». Таким чином, Командування Повітряних сил свідомо не публікує повний перелік пусків балістики, обмежуючись даними про уражені ракети. В тому ж дусі раніше Ігнат закликав ЗМІ не нагнічати обстановку повідомленнями про «не збиту» балістику, щоб не створювати хибного враження про провали ППО.

Результативність ППО та дефіцит засобів

Коментуючи конкретні збиття, Ігнат визнав, що результат «не такий, як би нам хотілося», і посилався на нестачу засобів ураження — насамперед ракет для зенітних комплексів Patriot. При цьому він зазначив, що фактично всі крилаті ракети, зокрема «Калібр» та «Бандеролі», були збиті. За його словами, окрім ракет типу «Іскандер-М» противник здатний застосовувати й інші види озброєння, однак значна частка пусків не призводить до ураження цілей.

Зростання застосування реактивних дронів

Окремий акцент Ігнат зробив на динаміці безпілотної загрози. За його даними, Росія п’ятиразово збільшила застосування реактивних дронів у липні–серпні: за останній місяць проти України було задіяно понад 2800 реактивних БПЛА. Під час окремих атак реактивні дрони, за його словами, складають до двох третин від загальної кількості застосовуваних безпілотників, що суттєво збільшує навантаження на систему ППО і вимагає перерозподілу засобів перехоплення.

Атака в ніч на 1 вересня

В ніч на 1 вересня Росія нанесла удари по Україні балістичними ракетами «Іскандер-М», KN-23 та С-400, а також корабельно-балістичними ракетами «Циркон» — пуски, за наявними даними, здійснювалися з територій Брянської, Курської, Воронезької та Ростовської областей. Сили ППО, згідно зі звітами, збили або придушили 12 ракет. Цей епізод ілюструє змішаний характер атак, у яких балістика, крилаті та корабельно-балістичні ракети поєднуються з масованим застосуванням реактивних дронів.