Перше півріччя 2026 року завершилося для України з формальним скороченням дефіциту бюджету. На перший погляд, показники виглядають краще, ніж у відповідний період минулого року: доходи державної скарбниці досягли 2,52 трлн гривень, а видатки склали 2,83 трлн гривень. Дефіцит зменшився до 303,2 млрд гривень. Однак за цими цифрами ховається критична залежність економіки від зовнішньої допомоги.

Бюджет, сшитий на грантах

Економіст Богдан Данилишин у своїй колонці для РБК-Україна зазначає, що головною причиною покращення показників стали не внутрішні доходи, а майже 570 млрд гривень міжнародних грантів. Без цих трансфертів ріст доходів становив би лише 18,3%, а дефіцит бюджету стрімко зріс би до 876,7 млрд гривень.

Таким чином, бюджетна рівновага в Україні залишається не внутрішньою, а в значній мірі імпортованою. Мінфін вже попереджає: будь-яке несвоєчасне надходження зовнішньої допомоги може паралізувати фінансування дефіциту та відновлення зруйнованої інфраструктури.

Пріоритет оборони та ціна відкладених ремонтів

Структура видатків держави відображає реальність воєнного часу. Близько семи з кожних десяти гривень пішло на оборону, безпеку, громадський порядок та судову владу. Це неминучий пріоритет для воюючої країни, але це звужує ресурси для відновлення енергетики та розвитку соціальної сфери.

Особливого занепокоєння викликає майже нульова динаміка капітальних видатків. Відкладені сьогодні ремонти та модернізація неминуче призведуть до більших бюджетних потреб завтра. Після червневих змін у бюджеті річний ресурс сектору безпеки та оборони збільшено до 4,367 трлн гривень, що означає, що тиск на скарбницю у другому півріччі буде лише зростати.

Боргівна пастка та валютні ризики

Внутрішній ринок державних облігацій (ОВГЗ) покриває лише обмежену частину потреб. Станом на 1 серпня 2026 року нові залучення майже дорівнюють погашенням, тому чисте внутрішнє фінансування залишається незначним.

На кінець червня державний та гарантований державою борг досяг 9,49 трлн гривень. Його перевага — пільгова структура: 66,4% портфеля припадає на кредити міжнародних партнерів, а середньозважена ставка становить лише 4,43%. Однак більше трьох чвертей цього боргу є зовнішнім, і близько 80% номіновано в іноземних валютах або СДР. Це робить вартість зобов'язань надчутливою до курсових коливань та політичних рішень донорів.

Економічний застій та стратегія виживання

Навіть за масштабної бюджетної підтримки економічна база росте повільно. МВФ прогнозує збільшення ВВП у 2026 році лише на 1,0–1,6%, а Національний банк України — на 1,8%. Потреби у відновленні та реконструкції оцінюються у 587,7 млрд доларів, що не співмірно з поточними можливостями бюджету.

Головний ризик полягає не в миттєвій неплатоспроможності, а в тривалій залежності від грантів та воєнного попиту за умов слабкої приватної інвестиційної активності. Щоб уникнути сценарію, коли нинішня стабільність залишиться лише «дорогою паузою», бюджетна стратегія має об'єднати гарантоване багаторічне зовнішнє фінансування, детінізацію, покращення податкового адміністрування та розвиток внутрішнього ринку ОВГЗ.