Українська дипломатія зіткнулася з серйозним викликом. Резонансна заява посла України у Великій Британії Валерія Залужного про те, що членство в НАТО — це «казки», викликала бурю критики. У своїй колонці заступник гендиректора РБК-Україна Володимир Куренний розбирає помилки дипломата і пояснює, чому шлях до Альянсу залишається стратегічною необхідністю.

Дипломат проти Конституції

На офіційній заході МЗС посол Залужний заявив, що Україна ніколи не вступить до НАТО. Більше того, він додав, що Альянсу знадобиться 12 років, щоб досягти рівня стандартів російської армії. Експерти відзначають, що такі слова державного службовця на офіційному заході звучать двозначно. Конституція України визначає вступ до НАТО та ЄС як стратегічну мету держави. Ігнорування цієї норми чиновником високого рангу суперечить не лише Основному Закону, а й позиціям Президента, який його і призначив.

Історичний контекст: міф про «закриті двері»

Володимир Куренний вказує на першу маніпуляцію у словах посла про те, що «двері НАТО закриті» вже 12 років. Це не відповідає дійсності. Соціологічні дані свідчать: протягом майже 25 років після здобуття незалежності українське суспільство не прагнуло до Альянсу. Вплив радянської пропаганди, страх перед «Московією» та впевненість у власній самостійності («ми самі з вусами») стримували інтерес до НАТО.

Політичний естаблішмент також довгий час чинив опір цій ідеї:

  • Леонід Кравчук не допускав думки про вступ.
  • Леонід Кучма дотримувався курсу на «багатовекторність».
  • Віктор Ющенко, перший озвучив необхідність вступу, був жорстко розкритикований суспільством та власним прем'єр-міністром.
  • Віктор Янукович обрав курс на Митний союз з Росією.

Переломний момент та стратегічна необхідність

Стабільна концепція вступу до НАТО сформувалася лише за президента Петра Порошенка. Це сталося на тлі початку російської агресії у 2014 році. Логіка була проста: наодинці протистояти агресивній державі неможливо. Потрібні союзники та система безпеки, якою є НАТО.

Сьогодні НАТО — це не просто військовий блок, а спільнота країн, що поділяють цінності демократії, свободи та прав людини. Єдиною альтернативою російському експансіонізму залишається членство в Альянсі та ЄС. Як зазначає автор колонки, Україна або буде в цих структурах, або зникне з карти світу.

Висновок

У НАТО, безумовно, є недоліки: бюрократія, повільні процедури та політичні розбіжності (наприклад, ізоляціонізм Дональда Трампа). Однак, як казав Вінстон Черчилль про демократію, це найгірша система управління, за винятком усіх інших. Якщо посол вважав, що країну з 70% населення, ворожого до НАТО, запросять до Альянсу, це наївно. Але якщо він вважає, що блок прийме воюючу країну, яка не прагне до стандартів, це помилка в оцінці реальності.