19 вересня президент США Дональд Трамп підписав закон про так звані «адські санкції» проти Росії, ініціатором якого виступив померлий сенатор Ліндсі Грем. Документ вперше надає Вашингтону інструмент введення мит у розмірі до 100% на товари країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу, — насамперед Китаю та Індії. Саме під тиском цього закону, за даними Bloomberg, провідні індійські нафтопереробники в останні дні почали активно шукати альтернативні партії сирої нафти, що може переломити багаторічну тенденцію зростання російського експорту в Нью-Делі.

Скорочення закупівель: що кажуть джерела

За словами людей, залучених до переговорів, індійські НПЗ серйозно переглядають структуру імпорту. Нью-Делі, як повідомляють джерела, розглядає можливість обмежити частку російської сирої нафти в загальному обсязі імпорту країни до 20–30% найближчим часом. Стратегічна мета — позбутися позиції головного покупця морської нафти, що постачається Москвою, і тим самим знизити вразливість перед можливим застосуванням американських тарифів. Переговори щодо контрактів на постачання у листопаді, як правило, стартують в останній тиждень вересня, що робить поточний момент критичним для фіксації нових умов.

Цифри імпорту та динаміка

Індія залишається третім у світі за величиною покупцем сирої нафти, а Росія — її головним постачальником. За даними аналітичної компанії Kpler, імпорт російської нафти в Індію вже знизився: у вересні він у середньому становить близько 1,9 мільйона барелів на добу, що перевищує 35% загального обсягу імпорту і є найнижчим показником з квітня. При цьому на сьогодні на Москву припадає близько 40% всього імпорту сирої нафти в країну, а за останні місяці, за оцінкою видання, більше половини постачань припадало на Росію.

Протирічливі дані

У наданих джерелах спостерігається помітне розходження в оцінках частки російської нафти в індійському імпорті. З одного боку, йдеться про те, що «більше половини» імпорту за останні місяці становила російська нафта; з іншого — про поточну частку «близько 40%»; з третього — про вересневий рівень «більше 35%» (1,9 млн барелів на добу) за даними Kpler. Ці відмінності пояснюються різними часовими зрізами (місяць, квартал, поточний день) та методиками підрахунку, однак для читача важливо, що єдиної зафіксованої цифри не існує. Крім того, частина публікацій фіксує рекорди закупівель російської нафти Індією в окремі періоди, що формально суперечить тезису про безперервне скорочення і вказує на волатильність, а не на лінійний тренд.

Економічні обмеження та переговори зі США

Замінити російський обсяг нафти Індії буде вкрай складно. У штаті Раджастан будується новий нафтопереробний завод, а для розширення потужностей існуючих НПЗ, за оцінками, потрібні рекордні 5,4 мільйона барелів на добу. На цьому тлі Нью-Делі продовжить переговори з Вашингтоном: закон дозволяє адміністрації Трампа ввести тарифи впродовж 30 днів на продукцію ключових покупців російської нафти, причому ставки можуть сягати 100%. Індійська економіка вже зазнавала удару від подібних мит у 2025 році, після чого обмеження були скасовані, що робить новий раунд тиску особливо чутливим.

Реакція Нью-Делі та ризики для відносин

Індія ретельно стежитиме, застосує чи Вашингтон нові мити до всіх основних покупців російських енергоносіїв, включно з Китаєм, щоб оцінити масштаб і селективність тиску. У Нью-Делі вже публічно попередили, що можливі американські мити до 100% за покупку російської нафти можуть серйозно пошкодити відносини двох країн. Таким чином, індійські НПЗ опиняються в складному становищі: між необхідністю диверсифікувати імпорт загрозою максимальних тарифів і фізичною нездатністю швидко замінити російські обсяги на тлі рекордних потреб у переробці.