За майже п'ять років повномасштабної війни в Україні та заявленого курсу на імпортозамещение російський фармацевтичний ринок так і не втратив структурну залежність від іноземних виробників. За підрахунками агентства Bloomberg, заснованими на даних дослідницької групи DSM, за перші вісім місяців 2026 року Росія витратила на лікарські засоби майже 700 млрд рублів — близько 8,6 млрд доларів. Приблизно 56% цієї суми припало на імпортні препарати. Для порівняння: у 2022 році частка імпортних ліків у загальних витратах становила 57%. Таким чином, за чотири з гаком роки воєнних дій та системних обмежень торгівля із Заходом у фармсекторі практично не змінилася.
Західні корпорації залишаються головними гравцями
Особливо складною залишається ситуація з виробництвом спеціалізованих препаратів, які російські компанії поки що не здатні повноцінно відтворити. Майже весь критично важливий фармацевтичний імпорт надходить із країн, які Кремль офіційно відносить до «недружніх». За підсумками перших трьох кварталів 2026 року до десятки найбільших гравців російського фармацевтичного ринку увійшли переважно західні корпорації: серед десяти провідних компаній лише три виявилися російськими. При цьому фармацевтична продукція та основні медичні вироби здебільшого не потрапили під західні санкції з гуманітарних міркувань, що зробило торгівлю ліками одним із небагатьох напрямків, де економічні зв'язки із Заходом не були розірвані.
Євросоюз наростив постачання, незважаючи на загальний спад торгівлі
Дані Євростату підтверджують цю тенденцію на макрорівні. За січень–липень 2026 року загальний експорт товарів із ЄС до Росії скоротився майже вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Водночас постачання фармацевтичної продукції з Євросоюзу до РФ, навпаки, зросли майже на третину — до 6,7 млрд євро. Фармацевтика, таким чином, стала одним із небагатьох товарних сегментів, де обсяги торгівлі не лише збереглися, а й збільшилися на тлі загального санкційного тиску.
План на 80% власного виробництва: мету не досягнуто
Наприкінці 2025 року Володимир Путін затвердив план розвитку охорони здоров'я, згідно з яким 80% життєво необхідних лікарських засобів — на які припадає основна частина державних закупівель — мають вироблятися всередині Росії. Досягти цієї мети поки що не вдалося. Головна проблема криється у дорогіх спеціалізованих препаратах для лікування онкологічних, аутоімунних та рідкісних захворювань, де російські виробники не мають ні технологічної бази, ні накопиченого досвіду розробки. Російські компанії навчилися випускати аналоги низки популярних іноземних медикаментів: зокрема, розроблено альтернативи препарату Ozempic данської Novo Nordisk (лікування діабету та зниження ваги) та німецькому Xarelto компанії Bayer (профілактика тромбоутворення). Проте загалом збільшення власного виробництва не означає створення повноцінної фармацевтичної галузі: здебільшого російські підприємства копіюють уже наявні препарати, а не розробляють нові інноваційні ліки.
Зростання обсягів без технологічного прориву
За даними Bloomberg, за перші вісім місяців 2026 року обсяги фармацевтичного виробництва в Росії виявилися приблизно на 71% вищими, ніж за аналогічний період 2021 року. Це свідчить про кількісне зростання вітчизняного випуску, проте якісного зрушення — переходу від копіювання до самостійної розробки — так і не сталося. Росія продовжує витрачати мільярди доларів на іноземні медикаменти, а плани щодо фармацевтичного імпортозаміщення, проголошені ще в перші місяці війни, залишаються нереалізованими. Як показує практика, подібна картина характерна не лише для фармсектору: в авіаційній галузі РФ імпортозаміщення також зіткнулося з серйозними труднощами, що змусили владу «реанімувати» застарілі моделі техніки через неможливість швидко замінити іноземні компоненти.
