Президент Росії Володимир Путін 5 листопада 2026 року підписав указ, яким частки японської компанії Japan Tobacco International (JTI) у чотирьох російських підприємствах передано в управління АТ «Промислові активи». Під контроль держави потрапили тютюнові фабрики в Санкт-Петербурзі, Ростові-на-Дону, Липецькій та Ленінградській областях. На цих підприємствах та в офісах компанії працюють близько 4 тисяч осіб. В указі причини такого рішення не пояснено.

Найбільший гравець на російському тютюновому ринку

Japan Tobacco International працює на російському ринку з 1999 року і контролює приблизно 40% місцевого ринку сигарет. У 2018 році компанія придбала українського виробника «Донський тютюн», що зробило її найбільшим виробником сигарет у країні. У Росії JTI випускає продукцію під міжнародними брендами Winston, Glamour, Camel, LD і Sobranie, а також під місцевими марками «Петро I», «Російський стиль» і «Донський тютюн». За даними профілю компанії, за понад 20 років присутності в РФ Japan Tobacco Group інвестувала в російський бізнес близько 4,6 млрд доларів.

Реакція Токіо та позиція JTI

Японський уряд уже висловив протест Росії дипломатичними каналами і зажадав скасувати рішення. Міністр фінансів Японії Сацукі Катаяма наголосила, що Токіо послідовно закликає Москву не порушувати інтереси японських громадян і компаній. У самій JTI заявили, що знають про указ і оцінюють ситуацію, а серед пріоритетів назвали захист інтересів зацікавлених сторін, передусім своїх працівників.

Частина системної практики «зовнішнього управління»

Передача активів JTI стала черговим випадком, коли Кремль забирає під контроль російські підприємства іноземного бізнесу, який продовжував працювати в країні після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Раніше аналогічні рішення торкнулися швейцарського харчового концерну Nestlé, німецької торговельної мережі Metro, французьких ритейлерів Auchan і Leroy Merlin. Москва пояснює такі кроки відповіддю на західні санкції та заморожування російських активів за кордоном. Формально йдеться про тимчасове управління, проте іноземні власники фактично втрачають контроль над підприємствами без власної згоди. Путін раніше допускав можливість повернення активів колишнім власникам за «сприятливих умов».

Контекст погіршення російсько-японських відносин

Указ щодо JTI пролунав на тлі загального охолодження відносин між двома країнами. Нещодавно російські спецслужби затримали японського журналіста Юкі Імаї за підозрою у шпигунстві; японська сторона звинувачення відкинула. Після 2022 року JTI не залишила російський ринок, але призупинила нові інвестиції у виробництво і маркетинг. Таким чином, тютюновий гігант став ще одним великим іноземним гравцем, чиї російські активи перейшли під фактичний контроль держави.