Індія нарощує багатомільярдні інвестиції, щоб перетворитися на глобальний центр виробництва мікросхем, при цьому свідомо відмовившись від шляху, яким ідуть найбільші світові виробники, що женуться за найпередовішими процесорами для ринку штучного інтелекту. Країна вже закріпилася у значному сегменті проєктування напівпровідників і тепер має намір вибудувати власну обробну промисловість, ставши надійним постачальником для світового ринку. Ця ставка на «зрілі» технологічні вузли, а не на гонку за мінімальними нормами, стає відмінною рисою індійської стратегії в напівпровідниковій галузі.

Публічна демонстрація амбіцій

Амбіції Делі були публічно окреслені на виставці Semicon India у Нью-Делі у вересні, коли прем'єр-міністр Нарендра Моді просував Індію як альтернативний майданчик для виробництва мікросхем на тлі зростаючого попиту та загострення проблем із глобальними постачаннями. За його словами, «світу потрібні нові та надійні майданчики для виробництва мікросхем» і Індія готується до цієї ролі. Місяцем раніше, у промові до Дня незалежності, Моді назвав розвиток напівпровідникової промисловості ключовим елементом ініціативи «Зроблено в Індії», підкреслюючи, що «чипи незамінні» і без них світ зупиниться.

Зрілі вузли як точка входу

У той час як тайванська TSMC та південнокорейська Samsung конкурують у створенні дедалі більш мініатюрних процесорів, включаючи 2-нанометрові чипи для високопродуктивних обчислень та ШІ, Індія зосередилася на усталених технологіях — так званих зрілих технологічних процесах із нормами від 28 до 180 нанометрів. За оцінкою Ніла Шаха з Counterpoint Research, на ці вузли припадає майже 70% світового виробництва мікросхем за обсягом. Навіть в епоху ШІ такі чипи залишаються критичними: центри обробки даних не працюють без мікросхем керування живленням та мережевих компонентів, а автомобільна, промислова та побутова техніка досі спирається на зрілі вузли.

Чому не 2 нм

Причина відмови від передових норм — економіка. За даними державного аналітичного центру NITI Aayog, будівництво сучасного заводу з виробництва 3-нанометрових чипів обійдеться у понад 15 мільярдів доларів, а виробництво вимагає спеціалізованого обладнання та досвіду, накопиченого за десятиліття. Секретар Міністерства електроніки та інформаційних технологій Індії С. Крішнан прямо визнав, що впровадження 2-нанометрового техпроцесу є занадто дорогим. За словами співзасновника стартапу Indiesemic Джінала Шаха, вибір зрілих вузлів — «одне з найрозумніших і найдалекоглядніших рішень», які ухвалювала Індія.

Фундамент уже закладено

Індія не новачок у галузі: в країні зосереджена майже п'ята частина світової кількості фахівців із проєктування мікросхем, а також розташовані великі науково-дослідні центри Intel, Qualcomm та Texas Instruments, і індійські інженери брали участь у розробці складних мікросхем, які використовуються в усьому світі. Проте більша частина фактичного виробництва здійснюється за кордоном — за оцінками NITI Aayog, імпорт покриває від 90% до 95% потреб Індії в напівпровідниках, і саме цей розрив між проєктуванням та виробництвом країна має намір закрити.

Ринок і горизонт ризиків

Ринок зрілих вузлів, попри те, що він перебуває в тіні чипів для ШІ, демонструє стійке зростання. У червні дослідницька компанія TrendForce повідомила, що зростаючий попит на напівпровідники для інфраструктури ШІ призводить до дефіциту виробничих потужностей і може підштовхнути зростання цін до 2027 року. Для Індії це створює вікно можливостей: спеціалізація на зрілих процесах, спеціалізованих напівпровідниках та традиційному складанні й тестуванні виглядає єдиним комерційно життєздатним сценарієм швидкого входу до глобального ланцюжка постачань.