«Лобіювання — це вплив, у якого є ім'я, адреса і підпис». Інтерв'ю з головою НАЗК Віктором Павлущиком

Трохи більше ніж за рік після ухвалення закону про лобіювання в Україні український бізнес починає активніше виходити з тіні та адаптуватися до роботи в нових правових реаліях. Запуск Реєстру прозорості став найважливішим інструментом для того, щоб зробити процес взаємодії підприємців і держави відкритим, зрозумілим та підзвітним суспільству.

Підсумки першого року роботи Реєстру прозорості

Оцінюючи перші результати впровадження норм, голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик відзначає позитивну динаміку. До 1 вересня 2025 року обов'язку відкрито декларувати лобістську діяльність у країні взагалі не існувало. Те ж йдеться про сотні зареєстрованих суб'єктів та тисячі зафіксованих взаємодій із чиновниками щодо десятків нормативних актів. Фінансова прозорість, що є стандартом ОЕСР, показує, що вартість договорів у цій сфері обчислюється мільйонами гривень.

Європейська модель проти американської стигми

Багато громадян досі сприймають саме слово «лобіювання» насторожено, проводячи паралелі зі спірними американськими практиками. Однак творці українського законодавства свідомо відмовилися від прямого копіювання заокеанської моделі. В основу лягли європейські підходи, що роблять головний акцент на публічній реєстрації та суворій підзвітності. Як наголошує Віктор Павлущик, легальне лобіювання кардинально відрізняється від кулуарних домовленостей.

Суперечливі дані

Існують певні розбіжності в оцінках темпів адаптації бізнесу до нового закону. Частина експертів та підприємців зазначають, що перехідний період затягується, а повністю реалізувати потенціал інституту поки що заважають лазівки в законодавстві та «сірі зони». Водночас керівництво НАЗК наполягає, що триразове збільшення кількості клієнтів та бенефіціарів у другій кампанії звітності свідчить про реальну довіру до системи.

Перспективи та мінімізація сірих зон

Робота над удосконаленням антикорупційного та лобістського законодавства триває. Головне завдання відомства на найближче майбутнє — усунути лазівки, що дозволяють обходити закон через залучення суб'єктів, які не підпадають під його дію. Відкритість процесів дозволяє державі отримувати якісну експертизу від бізнесу, а підприємцям — захищати свої інтереси легальним шляхом.