Дві українські громадські організації — «Правова держава» та «Стоп-паразит» — опублікували дослідження, в якому проаналізували заяву від 27 жовтня, підписану низкою НДО та яка закликає Верховну Раду ухвалити законопроєкт №15230-д про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки без змін. Автори перевірки звірили підписантів із державними реєстрами та, за власними даними, виявили перетин у керівництві, засновництві та грантовому фінансуванні частини організацій. Матеріал опубліковано з посиланням на РБК-Україна.

Що саме перевірили дослідники

За даними авторів, у заяві підписанти аргументували необхідність ухвалення документа тим, що це умова отримання Україною близько 420 млн євро за програмою Ukraine Facility. Перевірка реєстрів показала, що 58 підписів відповідають 52 зареєстрованим неприбутковим юридичним особам. Частина організацій у списку повторюється, а деякі мають спільних керівників або засновників, що, за оцінкою дослідників, звужує фактичну кількість незалежних суб'єктів, які стоять за зверненням.

Доходи та концентрація коштів

Згідно з дослідженням, 41 організація зі списку задекларувала за 2025 рік сукупний дохід близько 791 млн грн. При цьому 568 млн грн — приблизно 72% загальної суми — припадає на десять організацій. Серед лідерів за доходом автори називають DiXi Group (100,8 млн грн), Transparency International Ukraine (88,4 млн грн), Центр економічної стратегії (67,6 млн грн), DEJURE (53,4 млн грн) та Центр протидії корупції (51,5 млн грн). Така концентрація, на думку дослідників, вказує на те, що значна частина заявленого «громадського» ресурсу зосереджена в невеликій кількості великих структур.

Перетини в керівництві та грантах

Зіставивши дані про засновників, керівників та участь у грантових проєктах, автори підрахували, що виявлені зв'язки охоплюють 23 підписанти. Крім того, встановлено, що представники п'яти організацій зі списку брали участь у роботі експертних команд, які розробляли саму Антикорупційну стратегію, яку вони ж публічно закликають ухвалити. Аналіз джерел фінансування за 2015–2026 роки показав, що частина підписантів отримувала фінансову підтримку від міжнародних донорів.

Питання до Громадської ради при НАЗК

Окрему увагу дослідники приділили Громадській раді при Національному агентстві з питань запобігання корупції, яка також підписала заяву. За наведеними даними, чинний склад ради працює з червня 2020 року, тоді як законодавство передбачає дворічний термін повноважень; на момент підготовки дослідження в раді залишалося десять із п'ятнадцяти членів. Автори вказують на це як на додатковий аргумент на користь перегляду легітимності частини підписантів.

Контекст: позиція НАЗК щодо рейтингу корупції

Раніше в НАЗК повідомляли, що за підсумками минулого року Україна покращила показники в Індексі сприйняття корупції на один бал і посіла 104-те місце в рейтингу зі 182 країн світу. На цьому тлі опубліковане дослідження додає до дискусії щодо ухвалення Антикорупційної стратегії питання про прозорість і незалежність самих громадських структур, які виступають ініціаторами заклику до парламенту.