Ринок відновлюваної енергетики України переживає суперечливий період: з одного боку, бізнес проявляє інтерес до нових зелених аукціонів, з іншого — багаторічна історія неплатежів і зростаючої заборгованості формує стійкий бар'єр довіри. Про це заявив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков, коментуючи готовність компаній до участі в тендерах на виробництво електроенергії з ВДЕ. За його словами, близько чотирьох-п'яти компаній зараз розглядають можливість виходу на нові аукціони, однак ключовою умовою їхньої участі стає гарантія своєчасних розрахунків зі сторони держави.

Долговий криз як спадок домовленостей 2020 року

Корені поточної проблеми, за оцінкою Конеченкова, сягають домовленостей 2020 року про добровільне зниження зеленого тарифу. Тоді інвестори погодились на скорочення виплат в обмін на погашення накопичених боргів. Однак, як підкреслює голова УВЕА, згодом були введені додаткові механізми, які, на відміну від очікувань, лише збільшили обсяг заборгованості. «Ці 20% зіграли свою негативну роль, які ще збільшили кількість боргів. Дотепер ми розв'язуємо цю ситуацію», — зазначив Конеченков. Саме цей досвід, за його словами, формує психологічний бар'єр: компанії «бояться, але водночас розглядають можливість участі в аукціонах».

Тарифна економіка та зниження споживання

Додатковим фактором тиску на економіку проєктів ВДЕ є рівень самого тарифу. Як раніше зазначав бельгійський топ-менеджер і експерт у сфері відновлюваної енергетики Лоїк Лермінйо, чинний рівень зеленого тарифу вже не покриває повні витрати генеруючих компаній. Водночас споживання електроенергії в Україні продовжує знижуватись на тлі скорочення економічної активності та розвитку власної генерації у великих споживачів. Сукупність цих факторів робить нові проєкти менш привабливими без додаткових гарантій зі сторони держави.

Масштаб долгового навантаження в енергетиці

Проблема неплатежів не обмежується сектором ВДЕ. За даними директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, загальна сума боргів в українській енергетиці перевищує 300 мільярдів гривень, з яких близько 140 мільярдів припадає безпосередньо на електроенергетику. Чинний міністр енергетики Артем Некрасов підтверджував, що борги на енергетичному ринку та затримки виплат виробникам залишаються одним із головних бар'єрів для притоку інвестицій у сектор. Заступник голови енергетичного комітету Верховної Ради Олексій Кучеренко, у свою чергу, вказував, що заборгованості становлять десятки мільярдів гривень і створюють наростаючі фінансові проблеми для галузі загалом.

Суперечливі дані

У публічному дискурсі навколо масштабу долгового навантаження існують розбіжності в цифрах і формулюваннях. Олександр Харченко оперує сумою понад 300 млрд грн по енергетиці загалом і близько 140 млрд грн по електроенергетиці. При цьому Олексій Кучеренко характеризує обсяг боргів як «десятки мільярдів гривень», що може сприйматись як більш стримана оцінка. Різниця, ймовірно, пояснюється відмінністю в методології підрахунку: Харченко, імовірно, включає в розрахунок сукупну заборгованість усіх учасників ринку (генерація, передача, збут, споживачі), тоді як Кучеренко може говорити про конкретну підкатегорію або про чистий неплатіж у певному сегменті. Крім того, Конеченков вказує на роль «20-відсоткового» механізму в зростанні боргів, однак точний нормативний акт і період його дії в його заяві не деталізовані, що залишає простір для різних інтерпретацій.

Ще далі: умови для повернення інвестицій

Ситуація на ринку ВДЕ України до вересня 2026 року залишається в стані очікування. Чотири-п'ять компаній, що розглядають участь у нових аукціонах, фактично ставлять державу перед вибором: надати юридично закріплені гарантії розрахунків або втратити й без того обмежений пул потенційних інвесторів. Без вирішення питання багаторічних неплатежів і перегляду тарифної моделі, за оцінкою експертів, масштабне повернення приватних капіталів у сектор відновлюваної енергетики у середньостроковій перспективі малоймовірне.