Інститут вивчення війни (ISW) у своєму свіжому аналітичному звіті стверджує, що російська сторона систематично використовує гуманітарні кризи, породжені власним вторгненням, як політичний інструмент для здобуття прихильності адміністрації президента США Дональда Трампа. Ключовою ілюстрацією цієї стратегії, на думку аналітиків, стала церемонія в Білому домі 5 листопада, під час якої перша леді Меланія Трамп прийняла представників України та Росії з нагоди евакуації жителів окупованих Олешок.

Церемонія в Білому домі: формат та учасники

5 листопада 2026 року Меланія Трамп провела в Білому домі зустріч з делегаціями України та Росії, присвячену режиму припинення вогню в районі Олешок. Українську сторону представляли народний депутат Давид Арахамія та уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Російську делегацію очолив спеціальний посланник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв. За даними РБК-Україна, на тлі цієї церемонії Меланія Трамп також надіслала особисті листи Володимиру Путіну та Володимиру Зеленському із закликом рухатися до тривалого миру.

Риторика Кирила Дмитрієва: «гуманітарний успіх» без визнання причин

Під час зустрічі з першою леді США Кирило Дмитрієв, за свідченням ISW, заявив про «гуманітарний успіх» припинення вогню в Олешках, не визнавши при цьому, що саме російське вторгнення та окупація стали першопричиною гуманітарної кризи в цьому населеному пункті. Більше того, Дмитрієв провів паралель між припиненням вогню в Олешках та попередніми зусиллями Меланії Трамп щодо репатріації примусово депортованих з Росії українських дітей, тим самим об'єднавши два принципово різні за масштабом і характером епізоди в єдину «гуманітарну» наративну лінію.

Аналіз ISW: обмежена співпраця як важіль тиску

Фахівці Інституту вивчення війни зазначають, що заяви Дмитрієва повністю узгоджуються з раніше зафіксованою Росією тактикою: використання обмеженої гуманітарної співпраці — чи то ситуація в Олешках, чи повернення депортованих дітей, за яке виключну відповідальність несе Москва, — для «залицяння» до адміністрації Трампа. Метою цієї тактики, за оцінкою ISW, є спонукання Білого дому до прийняття більш вигідних для Москви умов на майбутніх переговорах. Аналітики підкреслюють, що спроба зобразити Володимира Путіна як «охочого переговірника з гуманітарними нахилами» має розрахунковий характер і спрямована на формування у Вашингтоні образу Росії як сторони, готової до діалогу.

Контекст: удари по цивільних об'єктах на тлі «гуманітарних жестів»

ISW звертає увагу на різкий контраст між гуманітарною риторикою російських посадовців та фактичною динамікою бойових дій. За даними звіту, спроби представити Путіна в ролі миротворця відбулися на тлі серії руйнівних ударів Росії по цивільних об'єктах України протягом останніх місяців. Зокрема, аналітики виділяють нещодавній удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинуло щонайменше 14 осіб. Примітно, що цей удар було завдано саме в дні дії режиму припинення вогню в районі Олешок, що, за оцінкою ISW, підриває аргументацію російської сторони про її «гуманітарні наміри».

Реакція та подальші кроки

На момент публікації звіту ISW офіційної реакції російського МЗС чи прес-служби Кремля на висновки аналітиків не було. Українська сторона, в особі учасників делегації, публічно коментувати оцінку ISW також не стала. Церемонія 5 листопада стала одним з небагатьох прямих контактів представників двох країн на рівні перших леді та спеціальних посланників від початку повномасштабного вторгнення, що надає події додаткового дипломатичного значення в очах американської адміністрації.