19 жовтня 2026 року, о 22:41 за московським часом, з космодрому Танегасіма на ракеті-носії H3 стартує місія Martian Moons eXploration (MMX) — проект Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA), який претендує на статус першої в історії експедиції, здатної здійснити посадку на супутник Марса і повернути зразки його ґрунту на Землю. Якщо погодні та технічні умови не дозволять виконати пуск в основне вікно, резервний інтервал відкритий до 7 листопада. На борту апарата розміщені два пробовідбірні пристрої, один з яких — P-sampler — створений за прямої участі «Планетарного товариства» (The Planetary Society) і став результатом багаторічної спільної роботи японських, американських та європейських інженерів.

Головне питання: астероїд чи уламок

Центральна наукова мета MMX — відповісти на питання, яке десятиліттями розділяє планетологів: чи є Фобос і Деймос захопленими гравітацією Марса астероїдами, чи уламками, викинутими в результаті зіткнення великого тіла з поверхнею планети. Від відповіді залежить не тільки історія формування марсіанської системи, а й розуміння того, як взагалі виникають і еволюціонують супутники планет. Для отримання відповіді апарат повинен не просто пролетіти повз, а фізично взяти пробу ґрунту з поверхні Фобоса і доставити її на Землю для лабораторного аналізу, що досі не вдавалося жодній місії.

PlanetVac: «пилосос навпаки», оплачений краудфандингом

Один із ключових приладів місії, пробовідбірник P-sampler, побудований на технології PlanetVac, розробленій компанією Honeybee Robotics (з 2022 року — підрозділ Blue Origin). Принцип роботи пристрою парадоксальний: замість того щоб вдавлювати інструмент у ґрунт, він використовує струмінь чистого азоту, який підіймає хмару частинок, а другий струмінь заганяє їх у колекторну пастку. «Планетарне товариство» профінансувало проект двічі на критичних етапах — спочатку весь проект загалом, потім польотні випробування. Віце-президент Honeybee Robotics Кріс Закни згадував, що у 2013 році, коли фонд профінансував перший прототип, «все перетворилося з презентації PowerPoint на реальну, відчутну річ». У 2018 році PlanetVac випробували на ракеті Xodiac, що імітувала вертикальну посадку, а пізніше версія приладу була обрана NASA для місії Firefly Blue Ghost 1 і у 2025 році успішно зібрала місячні зразки — результат, який Закни назвав «майже магією», оскільки посадка була нерівною і прилад фізично не прилягав до поверхні.

Сценарій роботи біля Марса: орбіта, ровер, посадка

Після прибуття до Марса MMX проведе близько року на орбіті, картографуючи Фобос і вивчаючи хімічний склад його поверхні. Потім на супутник спустять ровер IDEFIX, розроблений космічними агентствами Франції та Німеччини, який виконає розвідку і підготовку посадкового майданчика. Лише після цього MMX здійснить посадку на Фобос, збере зразки обома пробовідбірниками і, залежно від результатів, може виконати другу посадку в іншій точці. Такий багатоетапний сценарій дозволяє знизити ризики: ровер попередньої розвідки виключає посадку апарата в невдалу або небезпечну зону.

Повернення на Землю: 2030–2031 роки

Повернення з орбіти Марса заплановане на 2030 рік. На шляху назад апарат проведе пролітне дослідження Деймоса, що дозволить порівняти два супутники в рамках однієї місії. Капсула зі зразками ґрунту Фобоса повинна буде відокремитися і спуститися на парашуті в Австралії у 2031 році. Успішне виконання цього сценарію зробить MMX першою місією, що повернула на Землю матеріал із тіла, яке є супутником іншої планети, і надасть вченим унікальну можливість визначити походження марсіанських місяців методами, недоступними при орбітальному або посадковому спостереженні.