20 жовтня 2026 року з космодрому Танегасіма на півдні Японії стартувала ракета-носій флагманського класу H3, на борту якої перебував міжпланетний апарат MMX (Martian Moons eXploration) — найамбіційніша космічна місія в історії країни. Вартість проєкту становить 578 мільйонів доларів, а його головна мета — вперше в історії людства доставити на Землю зразки ґрунту з поверхні Фобоса, внутрішнього супутника Марса. Апарат є найважчим міжпланетним космічним апаратом, коли-небудь створеним у Японії: його маса досягає 4,5 тонни, з яких дві третини припадає на паливо. Для забезпечення місії носій H3 отримав посилену конфігурацію з чотирма твердопаливними прискорювачами та збільшеним головним обтічником.

Вихід на траєкторію: 71 хвилина до поділу

Верхній ступінь ракети розігнав станцію до швидкості понад 38 600 км/год, що дозволило апарату покинути зону гравітаційного тяжіння Землі. Через 71 хвилину після старту MMX успішно відокремився від ракети-носія, розгорнув сонячні панелі та встановив стабільний зв'язок із наземними станціями. Подорож до Червоної планети триватиме 10 місяців: прибуття на околиці Марса очікується в серпні 2027 року. Загалом апарат проведе поблизу планети близько трьох років, виконуючи комплекс наукових завдань.

Квазисупутникова орбіта та ровер Idefix

Слабке гравітаційне поле Фобоса — менше однієї тисячної від земного — у поєднанні з потужним тяжінням самого Марса не дозволяє MMX вийти на стандартну орбіту навколо супутника. Замість цього апарат маневруватиме так званою квазисупутниковою орбітою, що вимагатиме серії точних маневрів. Кульмінацією дослідження стане кінець 2028 — початок 2029 року, коли MMX скине на поверхню Фобоса чотириколісний ровер Idefix, розроблений спільно космічними агентствами Франції та Німеччини. Франко-німецький робот працюватиме на супутнику близько 100 днів, а пізніше, у 2029 році, сам основний апарат MMX здійснить дві самостійні посадки на поверхню Фобоса. Вчені розраховують зібрати щонайменше 10 грамів матеріалу.

Що приховує «картопля» Фобоса

Фобос має характерну картоплеподібну форму із середнім діаметром 22 кілометри. Наукова цінність місії MMX полягає передусім у питанні походження супутників Марса: чи є Фобос і Деймос тілами, захопленими з астероидного пояса, чи уламками, що утворилися в результаті зіткнення Марса з іншим космічним об'єктом. Крім того, через близькість до Марса на поверхню Фобоса мільярди років випадав пил, вибитий метеоритними ударами по самій планеті, тому зібрані зразки можуть містити первинні сліди марсіанського ґрунту, що відкриє унікальне вікно для вивчення геологічного минулого Червоної планети.

Зворотний шлях: капсула приземлиться в Південній Австралії

Старт зворотного польоту MMX на Землю заплановано на 2030 рік. Спеціальна капсула із зібраними зразками має приземлитися на полігоні в Південній Австралії у 2031 році. Таким чином, від моменту запуску до повернення зразків на Землю пройде близько п'яти років — термін, який JAXA розглядає як верхню межу п'ятирічного циклу місії. Успішне виконання проєкту зробить Японію першою країною, що отримала позаземний матеріал з тіла, яке не є ані Місяцем, ані астероїдом, і суттєво розширить розуміння формування супутникових систем у Сонячній системі.