Легенда київського «Динамо» та збірної СРСР Йожеф Сабо в ексклюзивному інтерв'ю Sport RBC.UA розповів про маловідомі сторінки своєї кар'єри в національній команді. Виступи за збірну давали йому можливість мірятися силами з найсильнішими футболістами світу, проте, за його словами, за цим блиском ховалося життя під постійним наглядом. Сабо, який виступав за збірну СРСР із 1965 по 1972 рік і провів у її складі 40 матчів із 8 забитими м'ячами, згадав і про драматичний епізод півфіналу чемпіонату світу 1966 року, і про те, як спецслужби контролювали радянських гравців під час закордонних турне.
«Самостійно майже нікуди не могли піти»
За спогадами Сабо, міжнародні поїздки збірної в ті роки кардинально відрізнялися від сучасних. «Ми перебували під постійним наглядом, самостійно майже нікуди не могли піти. Під час закордонних турне з нами їздили представники КДБ, які контролювали гравців. Зараз важко уявити, наскільки обмеженим було особисте життя футболіста», — розповів він. Таким чином, навіть переможні матчі та зустрічі зі світовою елітою футболу супроводжувалися суворим зовнішнім контролем, який суттєво обмежував особисту свободу спортсменів.
Тиск на київських гравців
Окремо Сабо наголосив, що гравцям із Києва у складі збірної СРСР доводилося помітно складніше, ніж колегам зі столичних клубів. За його оцінкою, перевага під час відбору та в розстановці завжди віддавалася представникам московських команд. Окрім цього футбольного тиску, гравці, за словами Сабо, відчували й постійний зовнішній контроль із боку радянських спецслужб, що створювало подвійне навантаження на спортсменів, які приїжджали до збірної з Києва.
Півфінал ЧС-1966: перелом від Беккенбауера
Збірна СРСР на чемпіонаті світу 1966 року дійшла до півфіналу, і саме цей турнір Сабо пов'язує з найбільшим розчаруванням мундіалю — драматичним епізодом у матчі проти збірної ФРН. «У матчі проти збірної ФРН я зазнав серйозної травми ноги. Пам'ятаю епізод із Францем Беккенбауером: я пішов у підкат, він перестрибував через мене, але все ж наступив мені на ногу — і я отримав перелом. Попри це, я дограв той матч до фінального свистка, оскільки замін тоді не було, після чого вже не міг виходити на поле», — згадав футболіст. Відсутність замін у правилах того часу позбавила його можливості залишити поле до кінця зустрічі.
Шлях із «Динамо» та статистика у збірній
В інтерв'ю Сабо також прокоментував причини, з яких свого часу залишив київське «Динамо», пояснивши мотиви свого відходу з клубу. Підсумки його виступів за національну команду підводять масштаб кар'єри: вісім сезонів у збірній (1965–1972), 40 матчів і 8 голів. Ці цифри, поряд із виходом до півфіналу чемпіонату світу 1966 року, закріплюють за Сабо статус одного з ключових гравців радянського футболу того періоду, чиї особисті спогади допомагають відтворити картину епохи, в якій спорт і державні інститути були нерозривно пов'язані.
