Уряд України переходить на режим жорсткої економії коштів, які не направляються на потреби оборони. За словами прем'єр-міністра Сергія Корнецького, який виступав у Верховній Раді, без вирішення питання про дефіцит державного бюджету країна може опинитися перед суттєвим фінансовим ризиком. Він підкреслив, що йдеться про забезпечення Сил оборони, фінансування соціальної сфери та виплату заробітних плат, але головним і найважливішим пріоритетом залишається «повна, необхідна та достатня підтримка Сил оборони». За даними видання РБК-Україна, досі Україна не отримала від партнерів 30 млрд доларів фінансової підтримки, а додатково потребує ще 27 млрд доларів на потреби Міністерства оборони.

Скільки грошей не вистачає і де вони мають бути

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Пидласа повідомила, що за вісім місяців 2026 року загальний фонд державного бюджету недоотримав 33,1 млрд гривень від запланованих доходів, при цьому майже половина цієї суми — 15,6 млрд гривень — не надійшла саме в серпні. З січня по серпень держава акумулювала 1,7 трлн гривень внутрішніх доходів (без урахування міжнародних грантів), однак цієї суми не вистачає навіть на покриття оборонних витрат, які за той самий період сягнули 1,8 трлн гривень, або 62% всіх витрат загального фонду. Оскільки всі внутрішні податки направляються виключно на військові потреби, решту витрат держава покриває за рахунок запозичень.

Суперечливі дані

У відкритих заявах фігурують кілька різних цифр, які на перший погляд не збігаються. З одного боку, головний показник недо виконання загального фонду становить 33,1 млрд гривень, а з іншого — за даними Пидласи, реальне недовиконання плану за основними бюджетоутворювальними податками сягає майже 84 млрд гривень. Різниця пояснюється тим, що глибоку «ямку» за ключовими податками вдалося частково компенсувати перевиконанням інших зборів — насамперед податку на прибуток, а також невеликими перевищеннями за податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, імпортним акцизом та рентою. Аналогічно відрізняються й доларові показники: 30 млрд доларів — це кошти, уже передбачені в затверджених програмах підтримки (зокрема, з боку ЄС) та очікувані в поточному році; 20 млрд доларів — обсяг міжнародної допомоги, фактично використаний за вісім місяців; а 27 млрд доларів — додаткова потреба Міноборони. Ці цифри описують різні зрізи (очікуване, отримане та необхідне), а не одне й те саме значення.

Як уряд закриває фінансову діру

За вісім місяців Україна використала 20 млрд доларів міжнародної допомоги, а ще 317 млрд гривень вдалося залучити на внутрішньому ринку за рахунок розміщення ОВГЗ, хоча в серпні приріст від їх розміщення становив лише близько 18 млрд гривень. Для перекриття втрат Кабмін, за словами прем'єра, уже знайшов 70 млрд гривень економії, які в повному обсязі направить на потреби оборони, при цьому обіцяючи виконати всі соціальні зобов'язання щодо пенсій і зарплат. Отримання очікуваних 30 млрд доларів від партнерів, однак, залежить від виконання взятих зобов'язань: це 44 рішення уряду (Корнецький обіцяє прийняти їх до 1 листопада) і 26 законопроєктів для Ради. На момент виступу 12 законопроєктів уже були в порядку денному, ще 14 не включені з різних причин, а Кабмін мав подати в парламент ще 17 законопроєктів — 11 найближчими днями та решту протягом вересня.

Зменшать чи ні бюджет і скасують чи ні «нацкешбек»

На зустрічі з фракцією «Слуги народу» прем'єр не виключав скорочення державного бюджету (секвестру), якщо зобов'язання щодо отримання коштів від партнерів не будуть виконані. При цьому, як зазначила Пидласа, скорочення програм поки не планують: поточний план — перерозподілити невикористані кошти з цивільних програм на оборонні, а також застосувати черговість оплати, в якій спочатку фінансуються витрати оборони, а потім все решта. Зовнішній експерт Сіті захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський попередив, що секвестр держбюджету може негативно вплинути на ситуацію в країні загалом: недофінансування окремих статей витрат могло б призвести до скорочення зарплат і бюджетного персоналу або навіть до відсутності підтримки за окремими програмами, включно з такими, як «нацкешбек».