Міністерство фінансів України оприлюднило проект державного бюджету на 2027 рік, який відрізняється рекордними витратами на оборону та помірним підвищенням зарплат у соціальній сфері — вчителям і лікарям. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Мінфіну. Документ ще не є фінальним: проєкт закону про держбюджет на 2027 рік відомство планує передати на розгляд Кабінету Міністрів, а згодом — Верховній Раді. Водночас уже зараз у ньому закладаються ключові орієнтири фінансової політики на наступний рік в умовах триваючих бойових дій.

Доходи та витрати: масштаб дефіциту

Доходи бюджету у 2027 році заплановані на рівні 5 триліонів 648 мільярдів гривень — це на 452,1 мільярда гривень, або на 8,7%, більше, ніж передбачає план на 2026 рік. Витрати зростуть до 7 триліонів 272 мільярдів гривень, що на 864,9 мільярда гривень, або на 13,5%, перевищує показник 2026 року. Таким чином, у проєкті закладено перевищення витрат над доходами у розмірі близько 1,6 триліона гривень, яке уряд наміряється компенсувати за рахунок міжнародної підтримки та внутрішніх джерел.

Оборона: майже 44% ВВП

На безпеку та оборону у 2027 році планують направити 4 триліони 885 мільярдів гривень. Це 43,8% валового внутрішнього продукту країни та на 517,9 мільярда гривень більше, ніж роком раніше. Оборонний блок залишається безумовним пріоритетом бюджету: за словами міністра фінансів Сергія Марченка, у разі дефіциту коштів уряд насамперед фінансуватиме оборону, а решту витрат — за залишковим принципом.

Соціальний блок: зарплати вчителям і лікарям

На освіту передбачено 328,5 мільярда гривень — на 50,8 мільярда більше, ніж у 2026 році. Середня зарплата досвідченого вчителя у 2027 році має становити 27,3 тисячі гривень, що на 65% більше, ніж у 2025 році. Кошти також пійдуть на академічні стипендії, харчування школярів усіх класів та будівництво укриттів у школах. Медицина отримає 292,5 мільярда гривень: через підвищення тарифів на медичні послуги середня зарплата лікаря спеціалізованої допомоги зросте до не менше 30 тисяч гривень, а медсестри — до 20 тисяч гривень. Окремо 10 мільярдів гривень виділять на безкоштовні скринінги здоров'я для людей старше 40 років.

Регіони, дороги та комунальні тарифи

На ветеранську політику передбачено 20,5 мільярда гривень, з яких 12,2 мільярда пійдуть на повернення ветеранів до цивільного життя — виплати, реабілітацію, психологічну допомогу та професійну адаптацію. Внутрішньо переміщеним особам направлять 83,2 мільярда гривень, а соціальні виплати та заходи Міносцполітики зростуть до 540,3 мільярда гривень, при цьому найбільшу частку — 292,8 мільярда — становитимуть доплати до пенсій. Підтримка економіки та бізнесу отримає 96 мільярдів гривень (пільгові кредити «5-7-9%», програма «єСеля» для житла, оборонні технології Brave1), регіони та громади — 133,6 мільярда гривень. Державний дорожній фонд відновлять частково, на 25%, — 52,8 мільярда гривень, а ще 18,2 мільярда гривень пійдуть на компенсацію різниці в тарифах на комунальні послуги.

Міжнародна підтримка та ризики

Потребність у міжнародній підтримці у 2027 році оцінюється в 52,6 мільярда доларів. Кошти планують залучити від Європейського Союзу, країн G7, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Великої Британії. Водночас міністр фінансів Сергій Марченко раніше попереджав, що соціальні виплати можуть затримати, якщо парламент не прийме закони, необхідні для отримання фінансування від ЄС та МВФ. За його словами, за дефіциту коштів пріоритетом залишатиметься оборона. Нагадування про те, що Україна вже стикнулася з найскладнішою бюджетною ситуацією з початку повномасштабної війни, робить ці попередження особливо значущими: уряд розглядає можливість тимчасово відкласти виплати, не пов'язані з обороною, а найбільше дефіцит коштів відчувають місцеві бюджети та проєкти відновлення критичної інфраструктури.

Суперечливі дані

У проєкті бюджету-2027 міститься внутрішнє суперечність між оптимістичними соціальними показниками та попередженнями самого Мінфіну. З одного боку, документ закладає значне підвищення зарплат — вчителям на 65% до рівня 2025 року, лікарям спеціалізованої допомоги до не менше 30 тисяч гривень, медсестрам до 20 тисяч гривень, а також великі витрати на скринінги, харчування школярів та ветеранську політику. З іншого боку, голова Мінфіну Сергій Марченко прямо заявляв, що ці соціальні виплати можуть бути затримані, якщо парламент не прийме закони, що відкривають доступ до фінансування ЄС та МВФ, і що за дефіциту коштів уряд насамперед фінансуватиме оборону, а решту витрат — за залишковим принципом. Таким чином, заявлені у проєкті соціальні гарантії поки залишаються плановими, і їхнє реальне виконання залежить від прийняття відповідних законів та фактичного отримання міжнародної підтримки, що створює невизначеність щодо кінцевих цифр бюджету.