Високий представник Європейського Союзу з питань закордонної політики та безпеки Каєта Каллас виступила із закликом до введення мораторію на атаки в Чорному морі. Заява прозвучала під час ефірного виступу чиновників ЄС на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку та була передана в ефір 23 вересня 2026 року. За словами Каллас, подібна заход необхідний для відновлення безпечного судноплавства та відновлення українського зернового експорту, який з серпня фактично зупинився на тлі посилення російських ударів по морських об'єктах у регіоні.

Заклик до мораторію та нова зернова угода

Каллас прямо заявила: «Ми презентуємо заклик Європейського Союзу до укладення Чорноморської зернової угоди з введенням мораторію на атаки». Таким чином, Брюссель пропонує не просто тимчасове перемир'я, а інституціоналізований механізм — нову угоду, яка передбачатиме припинення атак у регіоні як умову для відновлення комерційного судноплавства. Глава дипломатії ЄС підкреслила, що наслідки російської агресії відчуваються далеко за межами України, а різкий зростання цін на сільськогосподарську продукцію у 2022 році наочно продемонструвало, наскільки критично Чорне море для міжнародної торгівлі, енергетичної та продовольчої безпеки всього світу.

Масштаб українського аграрного експорту

У своєму виступі Каллас надала ряд ключових цифр, що характеризують роль України у глобальному продовольчому балансі. На країну припадає 15% світового експорту кукурудзи, 10% пшениці, 15–20% ячменю та близько половини всього соняшникової олії, що постачається на світові ринки. При цьому майже 90% цієї продукції перевозиться саме через Чорноморський коридор. Втрата цього маршруту означає, що десятки країн, які залежать від українського зерна та олійних культур, опиняються в зоні прямого ризику дефіциту продовольства.

Зупинка морського експорту з серпня 2026 року

За даними, озвученими Каллас на Генасамблеї, з серпня 2026 року морський експорт зерна з України фактично зупинився. Посилення російських атак по суднах у Чорному морі — зокрема по комерційних, що експортують зернові культури, — зробило комерційне судноплавство в регіоні або надзвичайно ускладненим, або повністю неможливим. Сили оборони України, у свою чергу, наносять відповідні удари по суднах РФ, серед яких нерідко опиняються так звані тіньові танкери, що перевозять нафту. Така взаємна ескалація робить навігацію небезпечною для всіх учасників та відлякує страхові компанії, які відмовляються покривати рейси в зоні конфлікту.

Глобальні ризики та кліматичний фактор

Каллас також звернула увагу на те, що проблеми в Чорному морі не існують у вакуумі. Глобальні ланцюги постачання водночас зазнають тиску через конфлікт у Перській затоці та довгострокові наслідки кліматичних змін, які знижують врожайність у низці регіонів. Сукупний ефект цих факторів, за оцінкою глави дипломатії ЄС, багаторазово посилює вразливість світового продовольчого ринку. «Їжа ніколи не повинна використовуватися як зброя війни», — підкреслила Каллас, звертаючись до зали Генеральної Асамблеї ООН.

Контекст та значущість ініціативи

Ініціатива Брюсселя щодо нової Чорноморської зернової угоди логічно продовжує лінію, розпочату з першої зернової ініціативи 2022 року, однак за умов, коли попередні формати фактично перестали працювати через триваючі атаки, ЄС пропонує більш жорстку конструкцію — з прямою умовою мораторію на удари. Для Москви, яка системно використовує контроль над морськими комунікаціями як інструмент тиску, такий заклик означає необхідність публічного вибору: або прийняти мораторій і допустити відновлення експорту, або нести відповідальність за поглиблення глобального продовольчого кризу. Реакція російської сторони на ініціативу Каллас на момент публікації матеріалу не була зафіксована.