16 серпня 2026 року в центрі Києва пройшов масштабний мітинг, що став 32-м днем безперервних акцій громадянського протесту. Тисячі учасників пройшли від Європейської площі до урядового кварталу, вимагаючи відставки тимчасового керівництва Міністерства оборони та повернення на посаду екс-міністра Михайла Федорова. Подія отримала в медіапросторі назву «картонний марш» через те, що більшість гасел було виконано на простих картонних листах.
Хронологія та візуальні маркери акції
Станом на вечір 16 серпня, шествія охопили основні магістралі столиці. На кадрах, поширених інформаційними агентствами, чітко видно натовп учасників із саморобними плакатами. Учасники скандують гасла «Федоров!», «Дронами, а не людьми» та «Слуга народу, виходь до народу». В інформаційних поводах, що циркулюють у соціальних мережах, іронічно обыграється релігійний підтекст, називаючи акцію «хресним ходом», а скандування імені політика — «паломництвом», однак організатори позиціонують заходу виключно як громадянську політичну демонстрацію.
Політичний контекст: Кадровий криза в оборонному відомстві
Протестна активність розгорілася на тлі відставки Кабінету міністрів у липні 2026 року, внаслідок чого Михайло Федоров покинув пост міністра оборони. Незважаючи на пропозиції Офісу Президента зайняти альтернативні посади (зокрема, віце-прем'єра з інновацій), екс-міністр публічно відмовився від пропозицій, заявивши про готовність повернутися лише на керівну посаду в Міноборони. Тимчасовим виконувачем обов'язків був призначений генерал Євген Хмара, чиї дії зазнають критики з боку профільних депутатів, включаючи нардепа Мар'яну Безуглу.
Забезпечення правопорядку та відсутність рейдів ТЦК
У районі проведення шествія були зосереджені значні сили Національної поліції та патрульних підрозділів. За даними свідків та представників ЗМІ, в гущі протестуючих не фіксувалися мобільні групи територіальних центрів комплектування (ТЦК). Експерти пов'язують це з необхідністю запобігання ескалації напруги та силових зіткнень в умовах триваючого воєнного стану. Поліція обмежилася охороною та контролем периметру, не застосовуючи заходів примусу до учасників маршу.
Суперечливі дані
Існують розбіжності в інтерпретації гасел та цілей акції. В низці телеграм-каналів та інформаційних поводах акція описується з використанням релігійної риторики («хресний хід», «паломники»), що, на думку організаторів, є спробою дискредитувати політичну позицію маніфестантів. Офіційні представники руху «За діалог і відповідальність» наполягають на тому, що гасло «Україна — не Росія» використовується виключно в контексті захисту демократичних процедур та права на відкриті дебати, а не як географічне твердження. Крім того, оцінки чисельності учасників варіюються: прихильники говорять про десятки тисяч, тоді як офіційні джерела називають цифри в кілька тисяч осіб.
