В кулуарах конференції YES Annual Meeting 2026, організованої Фондом Віктора Пінчука, мер Києва Віталій Кличко представив оновлену картину системи цивільного захисту столиці. За його словами, в місті налічується понад 4 тисячі укриттів різного типу, які зараз ремонтують, добудовують і відкривають. Заява прозвучала на тлі загостреної влітку 2026 року ситуації з ракетними та дронівими ударами по Києву, коли питання доступності укриттів для мешканців вийшло на перший план.

Масштаб мережі укриттів у столиці

Ключова цифра, озвучена мером, — понад 4 тисячі укриттів різних типів на території міста з населенням понад 3 мільйони осіб. Кличко підкреслив, що робота ведеться одночасно в кількох напрямках: поточний ремонт діючих об'єктів, будівництво нових та введення їх у експлуатацію. Ця цифра стала орієнтиром для оцінки готовності міста до продовження повітряних атак і для планування подальших закупівель захисної інфраструктури.

Мобільні укриття на зупинках транспорту

Головою нововведенням, про яке повідомив мер, стала програма встановлення мобільних укриттів на зупинках громадського транспорту. За його оцінкою, одне таке укриття розраховане приблизно на 30, а максимум на 40 осіб. Київ уже закупив цю партію, і першу частину — за словами Кличка, «наскільки я пам'ятаю, 40 чи 50 штук» — місто отримає найближчим місяцем. Мер заявив, що програму продовжать, розширюючи мережу мобільних захисних точок по столиці.

Літо 2026-го: загострення і скандал з доступом до метро

Контекстом для цих заяв стало активне застосування Росією балістичних ракет по Києву цього літа, що різко загострило проблему доступності укриттів. Наприкінці липня 2026 року розгорівся скандал: за повідомленнями, людей, які хотіли сховатися, нібито не пускали в метро. У відповідь прем'єр-міністр Сергій Корєцький доручив провести перевірку укриттів по всій Україні та забезпечити, щоб до них можна було потрапити ще до оголошення повітряної тривоги.

Зміна алгоритмів безпеки

Паралельно росіяни активізували атаки на Київ реактивними дронами: майже цілодобові удари фактично паралізували роботу міста. У зв'язку з цим Кабінет міністрів переглянув алгоритми безпеки. Зокрема, в Києві частково відновили роботу метро між берегами, скоротили комендантську годину та розділили повітряну тривогу за рівнями загрози, щоб зменшити навантаження на міську інфраструктуру та на мешканців.

Ціна атак і позиція мера

На тлі цих заходів мер Києва також акцентував увагу на економічних втратах: за його оцінками, кожна атака на місто обходиться столиці приблизно в 500 мільйонів гривень. Кличко заявив, що противник прагне знищити столицю України, і саме тому місто продовжує нарощувати і ремонтувати укриття, а також впроваджує мобільні захисні рішення в місцях масового скупчення людей — насамперед на зупинках транспорту.