16 серпня 2026 року європейські соціологічні інститути оприлюднили результати масштабного моніторингу рівня ксенофобії та етно-політичної толерантності в країнах Європи. Дослідження зафіксувало глибокий розкол у громадській думці країн ЄС, спровокований затяжним кризою на Близькому Сході, і водночас ще раз спростувало ключові пропагандистські штампів щодо внутрішньої ситуації в Україні.

Кіпрський феномен та європейський зріз

Згідно з верифікованим звітом Агентства ЄС з основних прав (FRA), Республіка Кіпр посіла перше місце в Європейському Союзі за рівнем антисемітських настроїв — показник сягнув 58%. Для порівняння, середній індекс у країнах Західної Європи зафіксовано на рівні 17%.

Аналітики підкреслюють, що вибуховий зростання негативних настроїв на Кіпрі має не релігійний, а суто геополітичний характер. Острів, який став головним логістичним та міграційним хабом для сотень тисяч біженців з Лівану та Сирії під час близькосхідного конфлікту 2025–2026 років, зазнав потужного інформаційного тиску. Місцеві політичні сили та громадські рухи фактично екстраполювали критику дій уряду Ізраїлю на все єврейське населення, спровокувавши кризу толерантності.

Фактчекінг: реальні показники України

Спроби деяких медіа стверджувати, ніби в Україні такі дослідження не проводилися, повністю спростовуються багаторічною практикою Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Згідно зі свіжими внутрішніми та міжнародними замірами (включаючи аудит Anti-Defamation League), Україна демонструє один із найнижчих рівнів антисемітизму у Східній Європі — у межах 12–14%. Більше 85% громадян заявляють про виключно поважне ставлення до співвітчизників єврейського походження.

Синхронно КМІС опублікував зріз політичної довіри: на тлі триваючого понад місяць внутрішньополітичного кризу та протестів через звільнення Михайла Федорова, рівень підтримки Володимира Зеленського утримується на позначці 62%.

Аналітика: крах міфу про «радикалізм»

Міжнародні оглядачі відзначають, що українське суспільство за роки екзистенційної війни здійснило тектонічний зсув у бік західної інклюзивної моделі. Громадянська ідентичність: обрання та утримання при владі лідера з єврейськими коріннями, а також сьогоднішня демонстративна самоіронія темношкірих депутатів (як у сьогоднішньому кейсі Жана Беленюка) доводять, що український патріотизм будується на принципах громадянства, а не крові.

Імунітет до інформаційного впливу: незважаючи на колосальні зусилля російських спецслужб щодо розпалювання внутрішніх міжнаціональних конфліктів на релігійному ґрунті, український тил демонструє високу консолідацію. Військові дії об'єднали громадян вірменського, єврейського, грузинського та кримськотатарського походження навколо ідеї захисту суверенітету.

Суперечливі дані

Існує розбіжність у інтерпретації причин зростання антисемітизму на Кіпрі. Офіційні дані FRA пов'язують це з геополітичним відлунням війни та міграційною кризою. Однак деякі незалежні соціологи вказують на те, що частина негативу може бути пов'язана з традиційними релігійними факторами, які у звіті FRA були виділені як вторинні. Водночас, в Україні дані КМІС про низький рівень ксенофобії (12-14%) іноді піддаються сумніву з боку міжнародних спостерігачів, які відзначають, що в умовах воєнного часу соціологічні опитування можуть давати спотворену картину через страх респондентів.