У Ташкенті завершилося третє засідання робочої групи з співробітництва у галузі цивільної авіації у форматі «Центральна Азія — Китай» (C5+1), на якому було досягнуто низки угод про збільшення щотижневих лімітів на авіарейси між Китаєм і країнами регіону, а також між самими центральноазіатськими державами. За підсумками зустрічі Узбекистан і Китай підвищили квоту на прямі рейси зі 100 до 114 на тиждень, Казахстан — зі 150 до 180, при цьому до списку напрямків, що обслуговуються для казахстанських перевізників, увійшли Ченду та Кашгар. Окрема угода між Ташкентом і Астаною передбачає зростання лімітів на маршрутах Ташкент — Алмати та Ташкент — Астана з 42 до 60 рейсів на тиждень на кожному напрямку, а на решті міждержавних ліній — з 14 до 20.

«Повітряний Шовковий шлях»: від ініціативи до регулярних рейсів

Підписані документи розвивають ініціативу «повітряного Шовкового шляху», спрямовану на відкриття нових маршрутів та спрощення виходу авіакомпаній на транскордонні ринки. Базову угоду про спільний розвиток цієї програми було підписано у січні 2024 року між Міністерством транспорту Узбекистану та Головним управлінням цивільної авіації Китаю. Начальник управління повітряного транспорту Мінтрансу Узбекистану Джамоліддін Назаров заявив, що країна націлена на те, щоб пасажири, які летять з Китаю та сусідніх країн Центральної Азії до Європи, могли здійснювати пересадки в узбецьких аеропортах, що перетворить республіку на регіональний транзитний хаб. Киргизстан, зі свого боку, підписав власний меморандум з Китаєм у межах тієї ж ініціативи у 2024 році, а у 2025-му, за словами заступника директора Державного агентства цивільної авіації Киргизстану Каната Тологонова, спільно з китайськими колегами було відкрито новий повітряний коридор.

Перші практичні результати: Кашгар — Ош та нові напрямки

Конкретним втіленням домовленостей став запуск у квітні 2026 року щотижневого прямого рейсу китайської Chengdu Airlines між Кашгаром у західному Китаї та Ошем — другим за величиною містом Киргизстану. Рейс виконується на літаку китайського виробництва C909. У Казахстані, за словами голови Комітету цивільної авіації Салтанат Томпієвої, авіакомпанії виявляють зацікавленість в обслуговуванні більшої кількості китайських міст, виходячи за рамки великих хабів — Пекіна та Шанхаю. Це вказує на те, що логіка «повітряного Шовкового шляху» зміщується від столичних маршрутів до регіональних зв'язків, що відповідає географічній близькості західних провінцій КНР та центральноазиатських республік.

Внутрішньорегіональні маршрути: Ташкент, Алмати, Астана, Бішкек, Самарканд

Окрім китайського вектора, ташкентська зустріч зафіксувала розширення авіасполучення всередині Центральної Азії. Комітет цивільної авіації Казахстану пояснив, що збільшення лімітів на рейси між Ташкентом і Алмати, а також між Ташкентом і Астаною покликане задовольнити зростаючий пасажирський попит. Практичним підтвердженням тренду став запуск у листопаді 2025 року прямих рейсів Vietjet Qazaqstan з Астани до Бішкека і Самарканда з наступним збільшенням частоти на початку 2026 року. Генеральний директор авіакомпанії Адільбек Умралієв у розмові з Euronews зазначив, що додатковий потенціал існує і на менш завантажених регіональних напрямках, зокрема у Бухарі та Самарканді, які володіють «досить значним туристичним потенціалом».

Обмеження: вартість експлуатації та пасажиропотік

Попри розширення квот, для авіакомпаній, які розглядають запуск додаткових транскордонних маршрутів, ключовим стримуючим фактором залишаються експлуатаційні витрати. Умралієв вказав, що зростання цін на авіапальне та аеропортові збори робить виконання регіональних рейсів більш витратним, і закликав до тіснішої співпраці між авіаційними властями та перевізниками задля зниження цих витрат. Канат Тологонов додав, що для стійкості маршрутів, особливо з невеликих міст, необхідний достатній пасажиропотік, ділова активність та економічний попит у кожній із країн. Таким чином, формальне збільшення квот створює інфраструктурну основу для зростання авіасполучення, проте його реалізація залежатиме від вирішення економічних питань, пов'язаних із собівартістю перевезень та стійкістю попиту.