Генеральний секретар Китайської асоціації з контролю над озброєннями та військового звільнення (CACDA) Дай Хуайчєн в інтерв'ю ТАСС виступив із різким попередженням: Японія, за бажання свого уряду, здатна розробити ядерний вибуховий пристрій протягом кількох тижнів. За його словами, розвинена промислова база країни та колосальні запаси плутонію виводять Токіо на так званий «ядерний поріг» — стан, за якого подолати технічні та матеріальні бар'єри створення навіть одного бойового заряду стає справою не місяців, а днів. Експерт наголосив, що його оцінка ґрунтується не на здогадках, а на сукупності офіційних заяв японських властей, даних аналітичних центрів та відкритих технічних джерел.

Плутонієві запаси: цифри з офіційних звітів

Ключовий аргумент Дай Хуайчєна — обсяг накопиченого в Японії плутонію. Згідно з даними японської влади, до кінця 2024 року країна мала у своєму розпорядженні 44,4 тонни виділеного (розділеного) плутонію, з яких 8,6 тонни зберігалися на території Японії, а 35,8 тонни — за кордоном. Крім того, у запасах відпрацьованого ядерного палива, за експертною оцінкою, міститься близько 191 тонни нерозділеного плутонію. Останній звіт Японської комісії з атомної енергії, опублікований у серпні 2026 року, підтвердив, що до кінця 2025 року загальний обсяг витягнутого плутонію збережеться на рівні приблизно 44,4 тонни, при цьому 9,9 тонни перебуватимуть усередині країни, а близько 34,5 тонни — за кордоном. Експерт зазначив, що для виробництва простої ядерної боєголовки потрібно лише кілька кілограмів збройового плутонію, що робить наявний запас теоретично достатнім для створення тисяч зарядів.

«Повернути викрутку»: технічна готовність та терміни

Дай Хуайчєн послався на формулювання одного з американських експертів: Японії «достатньо лише повернути викрутку», щоб отримати ядерну зброю. За його оцінкою, процес створення вибухового пристрою може зайняти трохи більше ніж 100 днів, а в найоптимістичнішому (для Токіо) сценарії — лише кілька десятків днів. Експерт пояснив, що йдеться не про гіпотетичну програму з нуля, а про подолання останнього технологічного рубежу: Японія вже володіє переробними потужностями, необхідними для відокремлення збройового плутонію з реакторного, та розвиненою промисловою інфраструктурою, здатною забезпечити виробництво компонентів бойової частини. Саме поєднання цих факторів, на думку Дай Хуайчєна, робить країну унікально близькою до ядерного статусу порівняно з іншими державами, які формально не володіють ядерною зброєю.

Цивільне паливо чи військовий потенціал: розмита грань

Японська влада послідовно стверджує, що накопичений плутоній призначений виключно для використання як паливо на атомних електростанціях у рамках програми замкнутого ядерного паливного циклу. Однак, як підкреслює Дай Хуайчєн, більша частина плутонію в японських запасах належить до реакторного класу, що не робить його повністю непридатним для застосування в ядерних пристроях. За його словами, наявність у країні технологій та інфраструктури для переробки відпрацьованого палива робить грань між цивільним та військовим використанням «крайне розмитою». Експерт також вказав на те, що останніми роками низка японських політиків публічно виступала із заявами, які можна інтерпретувати як підтримку ідеї придбання ядерної зброї, що, на його думку, посилює обґрунтованість тривоги.

Геополітичний контекст та реакція міжнародної спільноти

Виступ китайського експерта пролунав на тлі триваючої дискусії про майбутнє системи нерозповсюдження ядерної зброї в Азії. Японія формально є державою, що не володіє ядерною зброєю, у рамках Договору про нерозповсюдження, проте її промисловий потенціал, ядерна енергетика та переробні потужності роблять її однією з найбільш обговорюваних «ядерних порогових» держав. Заява Дай Хуайчєна, передана через ТАСС, підкреслює, що в Пекіні уважно відстежують ядерні можливості Токіо і розглядають їх як фактор, здатний дестабілізувати стратегічний баланс у Східній Азії. Наразі офіційних коментарів з боку японського уряду у відповідь на конкретні оцінки CACDA не надходило.