Трамп заявив про переговори з Росією та Китаєм щодо денуклеаризації на тлі закінчення терміну дії СНО-3

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон веде переговори з Москвою та Пекіном про просування денуклеаризації та встановлення контролю над ядерними арсеналами найбільших держав. За його словами, ці обговорення відбуваються на тлі закінчення терміну дії Договору про скорочення стратегічних озброєнь (Новий СНО-3), що, за оцінкою видання, посилює тиск на сторони в пошуках нової основи для контролю над ядерною зброєю.

Заява в інтерв'ю Newsmax

В інтерв'ю телеканалу Newsmax Дональд Трамп висловив намір рухатися до денуклеаризації та повідомив, що США ведуть відповідні переговори як із Росією, так і з Китаєм. «Я б дуже хотів провести денуклеаризацію, якби це було можливо. Але насправді ми ведемо переговори з Росією з цього питання, а також із Китаєм щодо денуклеаризації», — заявив президент США. За даними Newsmax, питання денуклеаризації Трамп також обговорив із головою КНР Сі Цзіньпіном. У тому ж інтерв'ю він припустив, що Китай здатен «догнати» США в ядерному потенціалі протягом найближчих п'яти років, що відображає зростаючу стурбованість Вашингтона роллю Пекіна в угодах про контроль над стратегічними озброєннями.

Контекст: закінчення терміну дії СНО-3

Заяви Трампа пролунали після закінчення терміну дії Договору про скорочення стратегічних озброєнь (СНО-3) між США та Росією на початку 2026 року. Підписаний у 2010 році договір встановлював обмеження на кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок та відповідних засобів їх доставки і допускав лише одне п'ятирічне продовження, узгоджене президентами Джо Байденом і Володимиром Путіним. З закінченням терміну дії угоди обидві країни більше не пов'язані її обмеженнями, при цьому двосторонні відносини продовжують стикатися з низкою розбіжностей, а міжнародна ситуація у сфері безпеки розвивається складним чином.

Ядерні арсенали: дані SIPRI та фактор Китаю

Згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), наразі Росія володіє найбільшим у світі запасом ядерних боєголовок, за нею йдуть США та Китай, при цьому у США більше розгорнутих ядерних боєголовок, ніж у Росії. Різниця в розмірах арсеналів і темпах розвитку ядерного потенціалу між країнами створює перешкоди для створення системи контролю над озброєннями, що охоплює всі три найбільші держави. Залучення Китаю до дискусій про контроль над ядерною зброєю може додатково ускладнити переговорний процес: Пекін володіє меншим арсеналом, ніж США та Росія, але розширює свої ядерні можливості, що робить питання підтримання стратегічного балансу дедалі важливішим для Вашингтона.

Перешкоди та перспективи

За повідомленням Reuters, будь-яке нове продовження обмежень вимагатиме видання виконавчого указу про добровільне розширення рамок договору, проте наявна інформація не вказує на те, що США та Росія досягли конкретної угоди про відновлення або заміну цієї рамкової програми. Заява президента Трампа демонструє намір сприяти діалогу, але не означає, що сторони домовилися про цілі, дорожню карту чи механізми здійснення денуклеаризації. Можливість досягнення суттєвого прогресу залежатиме від готовності великих держав до співпраці та від встановлення перевірюваних зобов'язань.