Президент США Дональд Трамп публічно заявив, що Вашингтон веде переговори з Москвою та Пекіном, спрямовані на денуклеаризацію країн з найбільшими арсеналами ядерної зброї. За словами очільника Білого дому, «уся ця справа — це ганьба, тому що я б дуже хотів денуклеаризуватися, якщо це можливо, але ми справді ведемо переговори з Росією про це, і ми ведемо переговори з Китаєм про цю денуклеаризацію». Заява пролунала на тлі того, що на початку 2026 року завершився термін дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), підписаного у 2010 році та продовженого на п'ять років за рішенням Джо Байдена і Володимира Путіна. Будь-яке нове продовження або заміна договору потребуватиме рішення виконавчої влади про добровільне розширення його меж.

Ядерний паритет та дані SIPRI

Згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Росія володіє найбільшою кількістю ядерних боєголовок у світі, за нею йдуть Сполучені Штати та Китай. При цьому за кількістю саме розгорнутих боєголовок США випереджають Росію. Трамп раніше заявляв, що очікує на «наздоганяюче» зростання ядерного потенціалу Китаю протягом найближчих п'яти років. Саме ця динаміка, вочевидь, і визначає терміновість ініціативи Вашингтона щодо укладення нової багатосторонньої угоди.

Контекст: Росія нарощує розгорнуті арсенали

Паралельно з переговорами щодо денуклеаризації Росія четвертий рік поспіль збільшує кількість розгорнутих ядерних боєголовок. За наявними даними, їхній запас на носіях досяг найвищого рівня за останні дев'ять років. На цьому тлі прессекретар НАТО Еллісон Харт відкинула нещодавнє попередження Росії на адресу Альянсу щодо Калінінградської області, назвавши російські заяви «безвідповідальною ядерною риторикою». Таким чином, дипломатичний трек щодо ядерного роззброєння розвивається одночасно з наростанням риторики стримування з боку обох сторін.

Україна в периметрі переговорів

Як повідомляє Focus, у Нью-Йорку Володимир Зеленський заявив Дональду Трампу, що залучення Сі Цзіньпіна до мирних зусиль може вплинути на Володимира Путіна. 24 вересня у Вашингтоні відбулися переговори Трампа і Сі Цзіньпіна — перший державний візит китайського лідера до США за 11 років. Політолог Віктор Таран зазначає, що «без Китаю тиск на Росію завжди буде неповним», проте чи спрацює цей план, визначать не заяви, а конкретні кроки: реакція Москви на енергетичне перемир'я, готовність Трампа застосувати санкції згідно із законом Ліндсі Грема та поведінка китайських компаній у торгівлі з Росією. Експерти попереджають, що замість тиску на Москву Вашингтон може зажадати поступок від Києва у межах так званої «великої угоди».

Що далі: правові та дипломатичні перспективи

Після завершення терміну дії СНО-3 на початку 2026 року формальних обмежень на кількість стратегічних наступальних озброєнь між США та Росією не існує. Новий договір, про який говорить Трамп, повинен буде враховувати інтереси трьох ядерних держав — США, Росії та Китаю, — що принципово відрізняє його від двосторонньої моделі попередніх угод. Підсумки переговорів на цей момент не опубліковані, а їхній формат, терміни та конкретні параметри скорочення арсеналів залишаються предметом закритих дискусій. Наступні публічні сигнали, найімовірніше, надійдуть у межах підготовки до подальших самітів та двосторонніх зустрічей на найвищому рівні.