Політолог Валерій Клочок виступив із закликом до Верховної Ради України створити тимчасову слідчу комісію для з'ясування причин публічних конфліктів між силовими та правоохоронними структурами країни. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію експерта у Facebook. За словами Клочка, замість демонстрації єдності та злагодженої роботи державних органів українське суспільство спостерігає публічні суперечки та взаємні претензії між представниками відомств, покликаних забезпечувати безпеку та правопорядок.
Контекст: які структури задіяні
У своєму зверненні політолог окремо звернув увагу на ситуацію навколо Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Служби безпеки України (СБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР) та Головного управління розвідки (ГУР). За його оцінкою, правоохоронна система не повинна перетворюватися на майданчик для боротьби за вплив, повноваження та реалізацію особистих амбіцій окремих осіб. Клочок наголосив, що подібні публічні розбіжності підривають довіру громадян до інституцій, які в умовах воєнного стану несуть ключове навантаження із забезпечення національної безпеки.
Заклик до парламенту: тимчасова слідча комісія
У зв'язку з наростаючою напруженістю між відомствами Клочок заявив, що український парламент «більше не може залишатися осторонь». Він запропонував Верховній Раді приєднатися до з'ясування обставин публічних зіткнень силовиків та створити тимчасову слідчу комісію, яка «детально розібралася б у справжніх причинах цих конфліктів». Експерт підкреслив, що парламентський контроль у цьому випадку є необхідним інструментом, що дозволяє не допустити подальшої ескалації внутрішніх суперечностей у правоохоронній системі.
Репутаційні ризики для державних інституцій
Окремо політолог зупинився на можливих наслідках публічних суперечок для іміджу державних інституцій. На його думку, взаємні претензії між відомствами можуть негативно впливати на сприйняття держави суспільством у цілому. «Досить спостерігати за тим, як державні інститути дискредитують один одного, а разом із цим і всю державу», — написав Клочок. Він вказав, що кожен новий публічний конфлікт між силовими структурами формує у громадян стійке враження про системну кризу всередині правоохоронної вертикалі.
Воєнний контекст: внутрішнє протистояння як фактор вразливості
Завершуючи свою публікацію, політолог пов'язав проблему з умовами воєнного стану. «В умовах війни будь-яке внутрішнє протистояння грає тільки на руку ворогу», — підсумував він. Таким чином, Клочок фактично кваліфікує публічні конфлікти між силовиками не як адміністративне чи кадрове питання, а як фактор, що безпосередньо впливає на обороноздатність та інформаційну стійкість держави в період активних бойових дій.
Попередній контекст: заяви Буданова
Заклик Клочка прозвучав на тлі раніше озвучених заяв керівника ГУР Кирила Буданова, який, за наявними даними, зазначав, що події у Петропавлівській Борщагівці сталися «не без впливу» певних факторів. Ці висловлювання, поряд із публічними суперечками між відомствами, формують фон, на якому політолог вважає необхідним залучення парламентського механізму контролю.
