Російські інформаційно-психологічні операції давно вийшли за межі простих фейків і пропагандистських гасел. За оцінкою екс-заступника начальника ГУР МО, генерал-майора Іллі Павленка, їхня головна мета сьогодні — впливати на поведінку громадян України та на рішення державного керівництва так, щоб вони відповідали інтересам противника. У свіжій колонці для РБК-Україна експерт детально розкриває механізми цього впливу: від страху та персональних даних до штучного інтелекту та експлуатації реальних українських проблем.
Від радянського досвіду до гібридної війни
Інструменти психологічних операцій і підрозділи, які ними займаються, з'явилися не сьогодні. Їх активно застосовували ще в радянські часи: навіть після появи на Заході атомної зброї СРСР багато завдань намагався вирішувати саме через інформаційно-психологічний вплив. В Афганістані, за словами Павленка, відповідні підрозділи поширювали чутки та анекдоти, роздавали населенню їжу та паливо, намагалися завоювати його прихильність і водночас скомпрометувати лідерів протилежної сторони. З часом цей досвід став частиною російського бачення гібридної війни, логіка якої полягає в тому, що безпосереднього нападу територію потрібно «підготувати» — інформаційним впливом змінити сприйняття населення противника, оскільки гібридна війна спрямована насамперед на досягнення політичних цілей, а не на захоплення території.
Хто і де веде когнітивні операції
Павленко стверджує, що після початку війни у 2014 році ГРУ направляло представників із центру в Ростов-на-Дону, де створювалися групи інформаційно-психологічних операцій для роботи на окупованих українських територіях. За його словами, тоді перехоплювалися розмови, в яких оператори дзвонили в центр і просили виготовити «візитки Яроша», які потім демонструвалися як нібито знайдене «доказово». Експерт підкреслює, що цим займається не лише ГРУ: подібні підрозділи є в збройних силах РФ і підпорядковані Генеральному штабу, а до інформаційних операцій залучені також ФСБ та Служба зовнішньої розвідки. Відомо про військові частини, що виконують функції центрів психологічних операцій у Ростові-на-Дону, Москві, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі, Хабаровську та Курську. На окупованих територіях вони працюють через плакати та білборди, наративи про росіян як «братський народ» і інші прийоми, поступово змінюючи сприйняття реальності.
Пропаганда проти когнітивного впливу
Між пропагандою та психологічними операціями є суттєва різниця. Пропаганда переважно намагається сформувати в населення певні переконання, тоді як сучасні операції пішли далі: дедалі частіше говорять про когнітивні операції, когнітивний вплив і когнітивну війну. Якщо класична психологічна операція може ставити метою зламати волю населення до опору, то мета когнітивної операції — змусити противника, суспільство або керівництво держави змінити модель поведінки на потрібну агресору. Завдання вже не в тому, щоб людина повірила в фейк, а в тому, щоб військове чи політичне керівництво прийняло вигідне противнику рішення, навіть не усвідомлюючи зовнішнього впливу, — тобто в безпосередньому втручанні в процес мислення та прийняття рішень.
Штучний інтелект і «отруєння» пошукових систем
Сьогодні психологічні операції росіян поєднують інформаційний, кібернетичний та розвідувальний компоненти, а дедалі ширше застосовуються інструменти штучного інтелекту. Правда, через технологічні обмеження противника значна частина згенерованого ним контенту поки залишається неякісною та розпізнаваною. Паралельно існують добре фінансовані інформаційні мережі та структури прикриття: росіяни використовують нібито дослідницькі організації, створюють фейкові сайти та навіть аналогії Вікіпедії для впливу на інформаційне середовище інших країн — наприклад, на виборчу кампанію в Вірменії. У такій системі важливо не лише переконати конкретного користувача, а й зробити так, щоб пошукові системи та штучний інтелект при пошуку інформації натрапляли на масив даних, у який заздалегідь закладені потрібні наративи.
