Російська пропаганда активізувала дезінформаційну кампанію, спрямовану на формування образу Збройних сил України як «жорстоких щодо цивільних» на Донбасі. Про це, за повідомленням РБК-Україна, заявив Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Секретаріаті Ради національної безпеки і оборони України. За даними відомства, російські медіаресурси запустили серію матеріалів, у яких розповідається про нібито скоєні злочини українських військових проти мирного населення, при цьому жодне з цих тверджень не підтверджено незалежними доказами.
Типові шаблони пропаганди
У ЦПД зазначають, що поширювані тексти створюються за відпрацьованими типовими шаблонами російської пропаганди. Їхня структура передбачувана: в центрі сюжету опиняється розповідь «свідка» — мешканця тимчасово окупованої території, — чиї емоційні, але непідтверджені свідчення подаються як доказ нібито систематичних злочинів українських військових. Такий підхід дозволяє пропагандистам швидко тиражувати однотипні наративи, не вдаючись до документальної бази.
«Свідки» без доказів
Серед конкретних прикладів, які наводив ЦПД, — історія мешканки Константинограда, яка стверджує, що український безпілотний літальний апарат нібито навмисно атакував її сім'ю з немовлям під час евакуації. В іншому матеріалі розповідається про жінку, яка, за її словами, через «атаку ЗСУ» була змушена залишити пораненого чоловіка на дорозі. У Центрі підкреслюють: достовірність цих історій перевірити неможливо, а російські ресурси подають розповіді окремих людей як повноцінні докази, хоча незалежного підтвердження вони не мають.
Мета кампанії
За оцінкою ЦПД, головна мета подібних матеріалів — дискредитувати Збройні сили України та сформувати в свідомості російської аудиторії й мешканців тимчасово окупованих територій образ України як «ворога». Додатково, зазначають у відомстві, Кремль таким чином намагається переключити увагу від реальних руйнувань і загибелі цивільних, які є наслідком російської агресії. Тобто дезінформація про «жорстокості ЗСУ» виконує функцію відволікання від фактів, які фіксуються на контрольованих Україною територіях.
Суперечливі дані
Тут важливо чесно зазначити розбіжність версій. З одного боку, російські пропагандистські ресурси стверджують, що українські військові здійснюють навмисні атаки на цивільних на Донбасі, і наводять як аргументи розповіді окремих «свідків». З іншого боку, ЦПД при СРБС України категорично заявляє, що ці твердження не мають незалежного підтвердження, їхню достовірність неможливо верифікувати, а самі матеріали є продуктом типових пропагандистських шаблонів. Таким чином, між версією російських ЗМІ та оцінкою українського відомства існує прямий конфлікт: те, що одна сторона подає як доведені факти, інша кваліфікує як непідтверджену дезінформацію. На поточний момент незалежного арбітражу, який би однозначно підтвердив або спростував конкретні епізоди, в відкритих джерелах не зафіксовано.
Контекст: інші фейки та обстановка на фронті
Кампанія про «жорстокості» не є ізольованою. Нещодавно РФ поширювала й інший фейк — про нібито захоплення села Храповщина на Сумщині, що також не відповідає підтвердженим даним. На цьому тлі українські військові, за наявними відомостями, продовжують стримувати атаки окупантів на східних і північних рубежах, відбиваючи спроби противника просунутися вглиб території України. Сукупність цих факторів показує, що інформаційне супроводження бойових дій залишається ключовим інструментом, в якому обидві сторони активно використовують як реальні події, так і навмисно недостовірні наративи.
