Відомий український кінорежисер і продюсер Олексій Комаровський в інтерв'ю виданню Wave RBC.UA розставив крапки над «і» в кількох дискусійних питаннях вітчизняного кіно: від місця блогерів-міліонників у кадрі до природи «кумовства» на кастингах. За останні роки Комаровський встигнув випробувати кіноіндустрію практично з усіх боків — від режисерської роботи до оцінки грантових заявок в рамках програми «Тисячовесна». Саме цей подвійний досвід, за його словами, дозволяє дивитися на повторюваний пул акторів в українських стрічках без звичного роздратування і шукати системні, а не конспірологічні пояснення.
Блогер проти актора: правило 95%
На пряме питання про те, кого продюсер обере на головну роль — професійного актора чи блогера з міліонною аудиторією, — Комаровський запропонував переформулювати завдання: якщо на посаду журналіста претендують професіонал і медійна особистість, видання виходитиме із завдання та жанру. В кіно, за його оцінкою, у 95% випадків, особливо в головних ролях, вибір падає на професіонала. Винятком є 3–5% проєктів, де сама концепція будується навколо конкретної медійної особи. Як класичний приклад режисер навів Емінема у фільмі «8 миль»: той не був кіноактором, але стрічка в значній мірі спиралася на його біографію та близьке середовище. «Професійний актор у головній ролі — правило. Медійна особистість — виняток, для якого має бути конкретна причина», — резюмував Комаровський. При цьому він зазначив, що сьогодні існують і професійні актори з міліонними аудиторіями в соцмережах, однак кількість підписників ніколи не замінить відповідності ролі та ремісничих навичок.
«Потяг кінозірок»: чому один і той самий пул акторів
Відповідаючи на питання про те, чому в українських фільмах і серіалах регулярно фігурує обмежений коло осіб, Комаровський використав метафору «потяга кінозірок»: у ньому сто місць, а бажаючих сісти — сотні тисяч. Определена група акторів їде зі станції А до станції Б кілька років або навіть десятиліть, поки глядач хоче їх бачити, а продюсери запрошують у нові проєкти. Потім хтось виходить, його місце займає інший — і потяг рухається далі. Саме обмеженість і тимчасовість цих місць, за переконанням режисера, і створює сам феномен кінозірки. Він підкреслив, що це не українська специфіка: Леонардо Ді Капріо, Енн Гетевей, Тімоті Шаламе, Зендея, Емма Стоун та інші також постійно з'являються у великих світових проєктах. «Нові таланти є, їх постійно шукають. Але неможливо знайти талановиту людину і терміново створити під неї фільм. Фільми створюються не під акторів — вони створюються для глядачів», — додав Комаровський, нагадавши, що навіть дуже талановитий актор може довго чекати свого персонажа.
Кастинги і міф про кумовство
На питання про прозорість кастингів і наявність кумовства режисер відповів, що кінокастинг — не державний тендер, тому терміни «прозорість» і «кумовство» тут не зовсім доречні. Творча команда збирається відповідно до бачення режисера та продюсера: один оголошує відкритий кастинг на всю країну, інший запрошує десять конкретних акторів, третій пише роль під одну людину — це різні творчі методи. Сам Комаровський для свого нового фільму «Перший раз» планує відкритий національний кастинг, однак наполягати на тому, що це має бути єдиний допустимий формат, він не вважає правильним. Щодо знайомств, режисер визнав їх наявність, але назвав це не кумовством, а творчою довірою: Скорсезе десятиліттями працює з Ді Капріо та Де Ніро, Вуді Аллен неодноразово знімав Скарлетт Йоханссон, Тім Бёртон — Джонні Деппа, Крістофер Нолан — Майкла Кейна. «Якщо режисер знає можливості актора, його темперамент і бачить його в наступному персонажі, то це природно», — пояснив він.
Ризик в умовах війни та грантова експертиза
Окремо Комаровський зупинився на темі ризику в сучасному українському кіновиробництві. За його словами, сьогодні ризик супроводжує будь-який проєкт: взяти відомого актора — один ризик, невідомого — інший. У своєму наступному фільмі «Перший раз» режисер намір використати багато нових облич, особливо серед молодих акторів, і нові імена обов'язково з'являтимуться — «просто для кожного мають зійтися талант, роль і момент». Досвідом роботи експертом грантової програми «Тисячовесна» Комаровський поділився в тому ж інтерв'ю, зазначивши, що оцінка заявок вимагає системного погляду на проєкт, а не лише на ім'я режисера. На завершення розмови він підкреслив, що українському кінематографу в умовах війни критично важлива стійка державна підтримка, без якої ні кастинги, ні виробництво, ні прокат не можуть бути вибудовані в довгострокову стратегію.
