Заборона експорту газу коштувала Україні до 6 млрд кубометрів видобутку: експерт закликав до контрольованого продажу надлишку

Український газовий ринок досі працює в умовах, закладених на початку повномасштабного вторгнення: з нульовими експортними квотами на природний газ українського походження. За оцінкою директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, саме ця заборона стала одним із ключових факторів, що послабили стимули приватних газодобувних компаній інвестувати у нові свердловини та нарощувати виробництво. Про це експерт заявив в ефірі YouTube-каналу ЕнергоБизнес, на що зі посиланням на його слова посилаються РБК-Україна та «Обозреватель».

Заборона експорту та звуження ринку збуту

До 2022 року приватний сектор активно нарощував видобуток: в окремі роки сукупне виробництво наближалося до 5 млрд кубометрів на рік. Однак після початку війни внутрішнє споживання різко впало, а залишений промисловий ринок, за словами Омельченка, частково захопив «Нафтогаз». В результаті у приватних компаній звузився ринок збуту і зникла мотивація вкладати кошти у новий видобуток. «Споживання впало. Залишений промисловий ринок частково захопив «Нафтогаз». І в результаті вони були змушені скорочувати видобуток. Перше, приватні компанії. І не було сенсу інвестувати жодних грошей», — зазначив експерт.

Оцінка збитків: близько 6 млрд кубометрів

За розрахунком Омельченка, за останні 4,5 роки Україна могла недоотримати порядку 6 млрд кубометрів газу саме через скорочення видобутку приватним сектором. Експерт підкреслює, що значна частина цього об'єму могла бути реалізована за кордон: «А якби ми ці 6 мільярдів експортували, то не 6, а хоча б половину, які втратили. Це ж величезні гроші, які також можна було б вкласти у видобуток і ще більше нарощувати». Таким чином, контрольований продаж надлишку, за його логікою, дав би галузі додаткові засоби для розвитку та модернізації інфраструктури.

Модель відкритого ринку, прив'язана до балансу

Омельченко виступає за модель, орієнтовану на реальний баланс газу в країні: якщо ресурсу достатньо — надлишок продається за кордон, якщо виникає дефіцит — імпортуються. «Тому я взагалі схильний до того, щоб у нас ринок газовий був такий самий відкритий, як і ринок електричної енергії. Тобто коли у нас є потреба, ми купуємо, коли профіцит, ми продаємо», — підсумував експерт. Такий підхід, на його думку, знімав би штучне обмеження і повертав би галузі ринкові стимули.

Новий проект постанови: контрольований експорт

Нагадаємо, Кабінет міністрів ввів нульові квоти на експорт природного газу українського походження на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. При цьому нещодавно з'явився проект урядової постанови, що передбачає контрольований механізм відкриття експорту: щомісячний ліміт не повинен перевищувати 15% фактичного видобутку попереднього місяця. Газ пропонується продавати лише через спеціалізовані біржові торги, а експортувати зможуть погоджені компанії після отримання ліцензії. Раніше голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк заявляв, що Україна може розглядати частковий експорт газу приватного видобутку, але рішення має враховувати інтереси внутрішнього ринку та потребу компаній зберігати економіку видобутку.

Протирічливі дані

Тут важливо розмежувати підтверджені факти та експертні оцінки. Нульові експортні квоти 2022 року і сам факт появи проекту постанови про ліміт у 15% — це зафіксовані документи та рішення. Однак цифра в «близько 6 млрд кубометрів» недоотриманого газу за 4,5 роки є оцінкою одного експерта (В. Омельченка), а не незалежним статистичним розрахунком чи офіційним аудитом, тому її слід сприймати як орієнтир, а не як точний показник. Крім того, сама ідея експорту не є консенсусною: прихильники захисту внутрішнього ринку (зокрема, в особі С. Нагорняка) підкреслюють, що будь-яке рішення про експорт має насамперед гарантувати потреби всередині країни та економіку видобутку, а не автоматично відкривати ринок. Тобто існує розбіжність між позицією «максимально відкритий ринок» і позицією «експорт лише за гарантованого покриття внутрішнього попиту».

Контекст та значення для галузі

Сукупність цих факторів формує поточну дискусію навколо українського газового ринку. З одного боку, заборона експорту виконувала захисну функцію в умовах війни та падіння внутрішнього споживання. З іншого — за оцінками експертів, вона позбавила приватний сектор значної частки потенційних доходів та інвестиційних стимулів. Новий проект постанови з біржовим механізмом і лімітом у 15% виглядає спробою знайти баланс: дозволити галузі монетизувати надлишок при збереженні контролю за об'ємами та пріоритетом внутрішнього ринку. Підсумкове рішення, як очікується, залежатиме від сезонного балансу газу, стану інфраструктури та позиції регулятора щодо підготовки до зимового періоду.