Прем'єр-міністр України Сергій Корецький офіційно відповів на петицію, у якій пропонувалося знизити граничний вік перебування на військовій службі під час воєнного стану з 60 до 55 років. Як повідомляє РБК-Україна, очільник уряду не підтримав пряму зміну норми, але наголосив, що питання вимагає «комплексного підходу з урахуванням безпекової ситуації в державі, а також потреб Сил оборони». Його відповідь не означає ухвалення рішення про зниження мобілізаційного віку, проте фіксує, що тему буде додатково розглянуто в межах роботи над законодавством, яка вже триває.

Петиція та її параметри

Ініціативу під назвою «Зменшення граничного віку перебування на військовій службі» було зареєстровано Наталією Борсук 27 липня 2026 року. До 19 жовтня документ зібрав понад 25 тисяч голосів, що за правилами стало підставою для його офіційного розгляду головою уряду. Автор петиції пропонує внести до Верховної Ради законопроєкти про зменшення граничного віку перебування на військовій службі під час воєнного стану з 60 до 55 років для рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу. Додатково пропонується надати можливість звільнення за власним бажанням усім військовим, які досягли 55-річного віку.

Позиція прем'єра

У відповіді Корецький нагадав, що чинний регламент визначає граничний вік перебування на службі в особливий період на рівні 60 років, а для вищого офіцерського складу — 65 років. За його словами, змінювати ці норми без урахування реальних потреб держави недоцільно. «Питання зменшення граничного віку перебування на військовій службі та в запасі потребує комплексного підходу з урахуванням безпекової ситуації в державі, а також потреб Сил оборони», — зазначив прем'єр. Таким чином, він не відкинув ідею outright, але й не підтвердив намір змінювати закон, обмежившись вказівкою на необхідність ретельного аналізу.

Робота Міноборони над законодавством

Корецький повідомив, що Міноборони вже працює над законодавчими ініціативами, покликаними вдосконалити порядок проходження військової служби під час воєнного стану, зокрема щодо уточнення строків та підстав для звільнення. «Під час опрацювання згаданих змін порушені в петиції питання будуть додатково розглянуті», — додав очільник уряду. Це означає, що тема граничного віку може бути включена до ширшого пакета поправок, які відомство готує до внесення до парламенту.

Контекст: широка дискусія про вік мобілізації

Відповідь прем'єра вписується в ширшу публічну дискусію про вік мобілізації, яка останнім часом активізувалася. Так, командир 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Денис Шаповал публічно висловлювався за зниження мобілізаційного віку, аргументуючи це тим, що молодші військовослужбовці легше навчаються, швидше перебудовуються і рідше хворіють. Ексголова МЗС Дмитро Кулеба, зі свого боку, називав зниження віку мобілізації більш імовірним сценарієм, ніж запровадження мобілізації жінок. Українські ЗМІ також повідомляли про наміри депутатів розглянути зниження нижньої межі віку, а СБУ пропонувала розпочати мобілізацію 18-річних. Ці заяви стосуються переважно нижньої межі віку і не є тотожними петиції про верхній ліміт, проте показують, що питання віку загалом стало одним із ключових у дискусії про мобілізаційну політику.

Що це означає на практиці

Важливо підкреслити: відповідь прем'єра не є рішенням про зниження мобілізаційного віку. Це реакція на петицію, що фіксує, що питання враховуватиметься під час доопрацювання законодавства. Паралельно, як зазначає видання, у ЗСУ посилюють контроль за роботою військово-лікарських комісій із метою підвищення якості медоглядів і недопущення мобілізації непридатних громадян. Сукупність цих кроків вказує на те, що держава налаштовує як вікові, так і медичні параметри проходження служби, спираючись на оцінку потреб Сил оборони та загальної безпекової ситуації.