Російська ракета-носій середнього класу «Союз-5» зробила важливий крок на шляху до технологічного суверенітету, отримавши сучасну вітчизняну систему управління. На форумі «Мікроелектроніка-2026», що відбувся, керівництво космічної галузі офіційно оголосило про впровадження вітчизняних восьмиядерних процесорів сімейства «Ельбрус», розроблених фахівцями МЦСТ, у наземний комплекс управління перспективного ракетного комплексу. Це рішення відкриває новий етап у розвитку вітчизняного ракетобудування та знижує залежність від імпортних комплектуючих.
Інтеграція процесорів у наземний комплекс
На першому етапі імпортозаміщення мікропроцесори «Ельбрус» були інтегровані безпосередньо в наземну інфраструктуру системи управління, що забезпечує взаємодію за лінією «борт – земля». Як зазначають профільні фахівці, перехід на вітчизняну архітектуру зажадав масштабної переробки всього програмного забезпечення. На відміну від закордонних платформ, що застосовувалися раніше (таких як ARM, SPARC і PowerPC), «Ельбрус» має унікальну архітектуру, що дозволило оптимізувати енергоспоживання комплексу та суттєво підвищити швидкість обміну телеметричними даними між наземним обладнанням і пусковими системами.
Плани щодо льотних випробувань та перспективи
Успішний старт наземних систем відкриває дорогу до встановлення обчислювальних комплексів безпосередньо на борт ракети. Керівництво профільних відомств підтвердило плани щодо обладнання процесорами «Ельбрус» ще двох льотних примірників ракети «Союз-5», випробувальні пуски яких заплановані на 2027 рік. Нагадаємо, що перший випробувальний пуск цього носія в рамках спільного російського і казахстанського проєкту «Байтерек» відбувся 30 квітня 2026 року з космодрому Байконур. Тоді перший і другий ступені відпрацювали у штатному режимі, вивівши габаритно-масовий макет на розрахункову суборбітальну траєкторію.
Суперечливі дані
Незважаючи на оптимістичні заяви щодо масштабування технології, експертна спільнота вказує на наявність низки технологічних викликів. За оцінками представників індустрії, включно з головою холдингу SNDGlobal Ольгою Квашенкіною, практична цінність «Ельбрусів» зумовлена їх оригінальною архітектурою та власним програмним середовищем, проте бортове ПЗ вимагає ретельної перевірки драйверів, завантажувачів та периферії. Крім того, зберігаються питання щодо обсягів серійного випуску чипів: після припинення виробництва на потужностях тайванської компанії TSMC у 2022 році, запуск випуску процесорів на підприємствах у дружніх країнах лише набирає обертів, що створює тимчасові обмеження для масового впровадження мікроелектроніки космічного класу.
