Литва, Латвія та Естонія спільно звернулися до Європейської комісії з проханням виділити додаткове фінансування на розвиток можливостей протидії безпілотникам. Про це, посилаючись на заяву міністра оборони Литви Робертаса Каунааса в коментарі агентству Reuters, повідомляє РБК-Україна. За його словами, три балтійські країни наміряються посилити свої засоби боротьби з дронами та розглядають варіант спільних закупівель необхідного обладнання.
Спільне звернення до Єврокомісії
Ініціатива трьох країн Балтії подана у форматі спільного звернення до Єврокомісії, що підкреслює спробу побудувати скоординований регіональний відгук на зростаючу загрозу з боку безпілотних систем. Каунаас підкреслив, що мета звернення — зміцнення національних можливостей протидії дронам, а для їх реалізації розглядається механізм спільних закупівель техніки, що має зменшити навантаження на окремі бюджети та підвищити ефективність використання коштів.
Контекст: дрони над Балтією
Звернення безпосередньо пов'язане з тривогами щодо безпілотників, які під час війни Росії проти України періодично потрапляють у повітряний простір Балтійського регіону. Останнім часом Україна посилити застосування далекобійних безпілотників для ударів по цілях на території Росії, і окремі апарати під час таких операцій заходили в повітряний простір країн Балтії. Це, за оцінкою місцевих властей, посилює занепокоєння тим, що наслідки конфлікту можуть поширюватися за межі України.
Пріоритет європейської оборонної промисловості
Країни Балтії розглядають спільну закупівлю техніки для боротьби з безпілотниками, при цьому, як заявив Каунаас, пріоритет планується надавати продукції європейської оборонної промисловості. «Ми розглядаємо можливість спільного придбання цієї техніки, надаючи перевагу європейській оборонній промисловості», — зазначив міністр. За його словами, такий підхід має одночасно підвищити стійкість Литви, Латвії та Естонії та сприяти розвитку оборонного сектору Європи загалом.
Суперечливі дані
Розмір запитуваного фінансування в заявах сторін не збігається. Сам Каунаас точну суму, яку країни Балтії просять у ЄС, у коментарі не назвав. При цьому фінське видання Iltalehti повідомило, що йдеться про 500 млн євро, однак цю цифру литовський міністр не підтвердив. Водночас заголовок матеріалу РБК-Україна (rbc.ua) прямо вказує, що країни Балтії просять «півмільярда євро» у ЄС на боротьбу з дронами. Таким чином, факт спільного звернення підтверджено, тоді як конкретна сума залишається неофіційно підтвердженою та варіюється залежно від джерела.
Ширший контекст ескалації
Ініціатива вписується в загальніший фон: у країнах східного флангу НАТО дедалі частіше обговорюються можливі сценарії ескалації з боку Росії. У НАТО заявляли про готовність реагувати на будь-які провокації та атаки РФ, а генерал Альянсу підкреслював готовність протидіяти потенційній ескалації на східному фланзі Європи. Литва, у свою чергу, повідомляла про отримання розвідданих про можливу підготовку Росією операцій «під чужим прапором», які, за оцінкою місцевих властей, можуть бути спрямовані на перевірку готовності НАТО до відповіді. На ризики для країн Альянсу вказував і президент Латвії Едгарс Рінкевічс, заявивши, що запуск Росією навіть кількох ракет по території НАТО може стати серйозним випробуванням для багатьох країн. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, у свою чергу, характеризувала інциденти з дронами в країнах Балтії як навмисну стратегію Росії.
