Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков 15 вересня 2026 року прокоментував публікацію Дональда Трампа про так зване енергетичне перемир'я між Росією та Україною. За словами представника Кремля, Москва «загалом, безумовно, вважає це дуже хорошою ідеєю, хорошою ініціативою» та підтримує контакти з американською стороною. Пєсков підкреслив, що російська сторона виступає за мирні рішення та наміра продовжувати діалог із Вашингтоном з цього питання.
Умови Москви: скасування санкцій і безпека судноплавства
При цьому Пєсков одразу застерег, що просте припинення ударів по російських нафтопереробних заводах і збільшення виробництва нафтопродуктів «само по собі не вирішить проблеми світового ринку». За його твердженням, внутрішній російський ринок «уже близький до повного насичення», а ключова проблема для глобальних поставок полягає у вивезенні нафтопродуктів. У Кремлі заявили, що для збільшення експорту необхідно забезпечити безпечне мореплавання нафтовозів, а також скасувати санкції, введені щодо поставок енергоресурсів. Лише після виконання цих умов, за словами Пєскова, світові ринки зможуть отримати додаткові обсяги, а ціни на паливо можуть знизитися.
Протирічливі дані
Тут виникає суттєва невідповідність у версіях сторін. Дональд Трамп у своїй публікації заявив про «нібито досягнуту» між Україною та Росією домовленість припинити удари по енергетиці. Однак, за даними Financial Times, Володимир Путін не готовий укладати подібну угоду до настання зими, оскільки, як стверджує видання, розраховує використовувати атаки на українську енергетичну інфраструктуру як інструмент посилення тиску на Київ. Таким чином, публічна риторика Вашингтона про «досягнуте» перемир'я розходиться з оцінкою московських намірів, які, судячи з усього, зводяться до збереження статус-кво до сезонної зміни балансу сил. Пєсков у своєму коментарі не підтвердив факт якогось підписаного чи навіть усного угоди — він лише констатував, що Москва «бачила публікацію» Трампа і вважає саму ідею «хорошою».
Контекст: що означає «енергетичне перемир'я» на практиці
Пропозиція Трампа передбачає взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі — з українського боку це означає відмову від атак на російські НПЗ та нафтопереробні потужності, з російського — на об'єкти генерації та розподілу електроенергії в Україні. Для Києва, чиї енергосистеми у 2024–2026 роках зазнавали систематичних ракетних та дронних ударів, таке перемир'я могло б стати фактором стабілізації зимового періоду. Для Москви, за логікою Пєскова, це насамперед питання «безпеки НПЗ та інших енергетичних об'єктів», що опосередковано підтверджує: удари по російській переробці продовжуються і становлять для Кремля реальну проблему.
Реакція та перспективи
На момент підготовки матеріалу (15 вересня 2026 р.) жодна зі сторін не опублікувала текст чи протокол угоди. Українська сторона в наданих джерелах не дала публічного коментаря щодо заяви Трампа. Експерти, цитовані українськими виданнями, зазначають, що умови, висунуті Пєсковим (скасування санкцій, безпека судноплавства), фактично роблять одностороннє припинення ударів зі сторони Росії малоймовірним у середньостроковій перспективі. Таким чином, «енергетичне перемир'я» на поточний момент залишається публічною дипломатичною рамкою, а не діючим режимом припинення вогню в енергетичному секторі.
